«Бути мамою Героя — надважкий хрест»: у Вінниці вручили ще 33 відзнаки матерям полеглих захисників
До Дня Державного Прапора України, Вінницький міський голова Сергій Моргунов вручив Почесні знаки «Мати Героя / Героїні» ще 33 матерям полеглих захисників і захисниць.
Про це 21 серпня інформує ВІТА ТБ з посиланням на Вінницьку міську раду.
Коли читаєш історії полеглих воїнів на меморіальних сайтах нашої громади, ловиш себе на думці, що у кожного з цих людей була своя доля: родина, професія, унікальні риси характеру. Саме матері та батьки заклали у Героя його цінності, виховуючи гідність, доброту, чесність, справедливість, мужність, — звернувся до присутніх Сергій Моргунов.
Почесний знак «Мати Героя / Героїні» — символ шани і подяки від громади матерям захисників і захисниць, які полягли за свободу і незалежність України. Символічне срібне серце вручають до державних і пам'ятних дат, і поступово їх отримають усі матері, які втратили на війні найрідніших.
У громаді знак вручають з 2025 року — тоді його отримало 76 матерів. Запровадження такого символу пам'яті — ініціатива голови Ради родин загиблих захисників і захисниць при міському голові, мами полеглого оборонця Маріуполя Романа Колмикова — Вікторії Колмикової.
Ні одна відзнака не замінить нам найдорожчих — наших дітей. Але це срібне серце — про інше. Воно про те, що матері самі є знаменами честі, гідності, безсмертя України. Бути мамою Героя — надважкий хрест, — сказала Вікторія Колмикова.
У 2026 році Почесні знаки отримали 7 матерів полеглих бійців спецпідрозділу «КОРД». Ще 30 матерям вручили срібні серця до Дня Конституції України. Також вручення відбудуться до Дня Незалежності України та Дня пам'яті загиблих захисників і захисниць.
Для нас важливо, щоб кожна родина відчувала увагу і підтримку громади, а пам'ять про Героїв жила у таких ініціативах та у серці кожного мешканця Вінниці, — зазначила директорка департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Валентина Войткова.
Історія матері Героя
Серед жінок, які отримали сьогодні почесні знаки, — мати Віталія Вжеща, Тамара Розвора.
Син з дитинства мріяв бути військовим, відвідував тематичні гуртки, займався спортом. Коли йому виповнилося 18, за один день здав усі випробувальні тести та долучився до легендарної 95-ї бригади. Брав участь у боях, отримав інвалідність. Попри це, повернувся до війська, коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення. Завжди казав: «Якщо не ми, то хто? Якщо ми не захистимо нашу землю, завтра ворог буде в наших домівках та родинах», — розповіла Тамара Розвора.
Востаннє вона бачила сина Віталія 29 липня 2022 року, коли той приїжджав до родини на один день. 5 вересня воїн загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині.
Цей почесний знак для мене дуже важливий. Пам'ять про наших дітей має жити, — додала мама Героя.
