17 хвилин від Житомира: чому під час тривоги у Вінниці не варто вгадувати ймовірність «наближення» дрону

Після сигналу повітряної тривоги вінничанам радять не зволікати й одразу прямувати в укриття. Реактивний дрон може подолати відстань від Житомира до Вінниці приблизно за 17 хвилин, а реального часу на реакцію часто ще менше.

Про це 13 жовтня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.

Не варто вважати, що якщо дрон зафіксували далеко від міста, то небезпека ще не стосується мешканців. Повітряна обстановка може змінюватися, а час на реагування залежить від багатьох чинників. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги – прямуйте в укриття і слідкуйте за новинами, — наголосив директор департаменту цивільного захисту Вінницької міської ради Олег Парфілов.

росія продовжує атакувати українські міста ударними безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами, нерідко застосовуючи різні види озброєння одночасно. Такі атаки загрожують житловим будинкам та інфраструктурі й можуть спричиняти перебої з електро-, водо- і теплопостачанням.

За словами Олега Парфілова, ударні безпілотники можуть рухатися групами, довго перебувати в повітрі та змінювати курс. Особливо небезпечні реактивні дрони: вони швидші за апарати з поршневими двигунами й залишають менше часу на реакцію.

Час до можливого удару залежить від типу цілі, її швидкості та маршруту. Наприклад, реактивний дрон зі швидкістю 400 кілометрів на годину подолам би близько 115 кілометрів між Житомиром і Вінницею приблизно за 17 хвилин. Утім, це лише математичний розрахунок, а не гарантований час на евакуацію: на момент виявлення безпілотник може бути вже значно ближче до міста.

Крилаті ракети можуть летіти складними траєкторіями, а балістичні небезпечні високою швидкістю й коротким часом від виявлення до удару. Під час комбінованих атак різні засоби ураження застосовують одночасно або один за одним, тож знищення частини цілей не означає, що загроза минула.

Для цивільної людини головне – не намагатися самостійно визначити, що саме летить, звідки рухається ціль і скільки часу залишається до можливого удару. Звук не дає змоги надійно встановити тип боєприпасу чи відстань до нього. Після оголошення повітряної тривоги потрібно діяти без зволікань, а залишати укриття – лише після відбою, — пояснив Олег Парфілов.

Найближчі укриття біля дому, роботи, навчального закладу та на звичних маршрутах варто знайти заздалегідь, причому мати не лише основний, а й запасний шлях на випадок, якщо доступ до укриття буде обмежений. Найближче приміщення тимчасового перебування вінничани можуть знайти на мапі укриттів або в новому муніципальному застосунку «МІСТО».

Що робити, якщо тривога застала вдома, на вулиці чи в транспорті

Удома потрібно взяти заздалегідь підготовлені речі та перейти до найближчого укриття. Якщо дістатися до нього неможливо, слід відійти від вікон і перейти до внутрішнього приміщення без вікон, далі від зовнішніх стін. Правило двох стін може зменшити ризик поранення уламками, але не захищає від прямого влучання чи значних руйнувань, тож повноцінною заміною облаштованого укриття воно не є.

На вулиці варто якнайшвидше дістатися найближчого укриття чи іншої захисної споруди й не залишатися біля вікон, автомобілів, скляних конструкцій та інших об'єктів, уламки яких можуть травмувати. Якщо укриття поруч немає, потрібно оцінити обстановку й обрати найбезпечніший із доступних варіантів.

Якщо тривога застала в автомобілі чи громадському транспорті, слід зважати на обставини та виконувати вказівки водія чи відповідальних осіб. Не можна продовжувати рух у небезпечну зону або зупинятися на мостах і поблизу об'єктів критичної інфраструктури. За можливості транспорт варто залишити в безпечному місці й пройти до укриття.

Під час повітряної загрози заборонено виходити на балкон, стояти біля вікон, спостерігати за безпілотниками чи роботою ППО. Також не можна фотографувати чи знімати на відео роботу протиповітряної оборони та місця влучань у режимі реального часу й поширювати такі матеріали.

Одна з найнебезпечніших помилок – вважати, що після першого вибуху або короткої паузи загроза минула. Під час комбінованих атак різні засоби ураження можуть застосовуватися послідовно. Не потрібно перевіряти, що відбувається надворі, або знімати наслідки обстрілу, — застеріг Олег Парфілов.

Що підготувати заздалегідь

Щоб не гаяти часу під час тривоги, варто заздалегідь зібрати екстрений рюкзак. До нього радять покласти:

• документи та їхні копії;
• питну воду;
• необхідні ліки й базову аптечку;
• ліхтарик і заряджений павербанк;
• засоби гігієни та сезонний одяг;
• інші речі відповідно до потреб родини.

Документи й важливі контакти бажано мати і в електронному вигляді. Телефони та павербанки варто регулярно заряджати, а ліки — перевіряти на наявність і термін придатності.

Домашня аптечка має містити засоби для базової першої допомоги: стерильні перев'язувальні матеріали, бинти, пластирі, антисептики для обробки шкіри, турнікет і кровоспинні засоби, одноразові рукавички. Ліки, які людина приймає постійно, слід зберігати за рекомендаціями та мати в запасі в обсязі, погодженому з лікарем.

Якщо в родині є маленькі діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю чи домашні тварини, підготовка має враховувати їхні потреби: документи, ліки, харчування, воду, засоби догляду та речі для перебування в укритті.

Перед виходом із дому, якщо дозволяє ситуація, варто перекрити газ і воду та вимкнути електроприлади, які можна безпечно від'єднати. Водночас затримуватися через побутові справи, коли треба негайно йти в укриття, не можна.

Як діяти після обстрілу

Якщо будівля зазнала значних пошкоджень, чути тріск конструкцій, відчувається запах газу чи виникла пожежа, потрібно залишити небезпечну зону, якщо шлях виходу безпечний, і повідомити екстрені служби.

Окрему загрозу становлять нерозірвані боєприпаси та уламки ракет і безпілотників. Вони можуть залишатися вибухонебезпечними, навіть якщо здаються пошкодженими чи нерухомими.

Якщо ви побачили підозрілий предмет, уламок ракети чи безпілотника, не підходьте до нього, не торкайтеся та не намагайтеся перемістити. Відійдіть на безпечну відстань і повідомте відповідні служби. Так само не слід самостійно повертатися до пошкоджених будівель: їхній стан мають оцінити фахівці, — наголосив Олег Парфілов.

У разі надзвичайної ситуації телефонувати потрібно за номерами:

• 101 — рятувальники ДСНС;
• 102 — поліція;
• 103 — екстрена медична допомога;
• 112 — єдиний номер екстреної допомоги, де він доступний.

Якщо зникли світло, вода чи тепло

Пошкодження критичної інфраструктури можуть спричинити перебої з електропостачанням, водою, теплом, мобільним зв'язком та інтернетом. У такому разі варто стежити за повідомленнями міських служб і постачальників послуг, де пояснюють причини відключення, дають рекомендації та повідомляють орієнтовний порядок відновлення.

На випадок тривалої відсутності послуг варто мати запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарик, теплий одяг та необхідні ліки. Не можна використовувати генератори, мангали чи інші прилади з відкритим полум'ям у житлових приміщеннях або місцях із недостатньою вентиляцією через небезпеку отруєння чадним газом і пожежі, — розповів Олег Парфілов.

Якщо через тривалу відсутність послуг потрібне інше місце для перебування, вінничани можуть скористатися Пунктами незламності. Перед відвідуванням варто перевірити актуальні адреси, графік роботи та перелік послуг в офіційних джерелах, зокрема на мапі в застосунку «МІСТО».

Під час повітряної загрози найважливіше — не зволікати з переходом до укриття, дотримуватися правила безпеки, довіряти лише перевіреній інформації та стежити за офіційними повідомленнями щодо наслідків атак.

Служби цивільного захисту нагадують, що чітке дотримання дій є ключовою умовою збереження життя. Моніторинг безпекової ситуації в регіоні здійснюється у цілодобовому режимі.

Фахівці продовжують проводити інспекції об'єктів для мешканців. Особлива увага приділяється безперешкодному цілодобовому доступу громадян до усіх захисних споруд громади.