Вінничани сприяли виданню монографії Валентина Отамановського про Правобережну Україну
У видавництві Олександра Савчука (Харків) вийшла друком монографія Валентина Отамановського "Міста Правобережної України другої половини XVII – XVIII століть".
Книгу презентували у фірмовій книгарні-кав'ярні видавництва за участю упорядника, автора перекладу, передмови та приміток Арсена Зінченка, директора Музею Вінниці Олександра Федоришена та директора Державного архіву Вінницької області Юрія Легуна.
Рідко хто з докторів наук береться досліджувати такий великий регіон. Це соціально-економічна історія – тепер її мало хто досліджує, оскільки це важко і потребує багато зусиль. Валентин Отамановський у цьому сенсі є взірцем, – сказав Зінченко.
Учасники проєкту розповіли, що ідея видати працю Отамановського виникла ще у 2018 році. Тоді з Ленінградського університету Зінченку вдалося отримати відскановану копію дисертації, захищену науковцем у Ленінградському університеті в 1956 році. Вона називалася “Города Правобережной Украины под владычеством шляхетской Польши от середины XVII до конца XVIII в.в. Проблема возникновения и развития украинского феодального города”.
Текст – старий машинопис – місцями було дуже важко прочитати. Крім того, дослідження містило безліч ідеологічних відсилок, без яких неможлива була жодна наукова робота у Радянському Союзі, а також посилання на статті Йосипа Сталіна. Тож перше бажання було – відмовитися від видання. Однак колектив проєкту все ж почав опрацьовувати дисертацію. Історики підібрали для неї іншу назву, що найточніше відповідає суті дослідження.
На перший погляд, там було так багато “сталінщини”, що я не знав, як із цим бути. Що з тим марксизмом-ленінізмом робити? На щастя, більшість розмитих сторінок припадає на місця, де йдеться про всілякі ідеологічні цитування. Ми змінили назву, бо вона не витримує критики з наукового погляду. Ну яке “возникновение города” в XVII-XVIII cтолітті? І ми дали делікатнішу назву, яка відповідає духові часу: "Міста Правобережної України другої половини XVII-XVIII століть. Панорама соціально-економічних трансформацій". Це те, що пише Отамановський. Він розглядає, як міста із напіваграрних осередків перетворилися на ремісничі й торговельні формації, – розповів Зінченко.
Також у праці аналізується значення королівських привілеїв та самоорганізації міських громад у боротьбі зі свавіллям старост та за повернення колишніх прав. Розповідається про зростання культурних запитів міського населення, становлення ремісничої та лікарської медицини й аптечної справи.
Це дуже важлива праця. Деякі фрагменти і ті архіви, на які спирається Отамановський, уже не існують фізично, – наголосив Савчук.
Тож колектив проєкту вважає працю історика не лише джерелом інформації, а й пам’яткою історичної науки.
Видавець зауважив, що підготовка видання до друку відбувалася за фінансової підтримки міського голови Вінниці Сергія Моргунова.
Наклад книги – 500 примірників.
Валентин Отамановський започаткував комплексне дослідження Поділля
Валентин Отамановський (1893, село Яблунівка Черкаської області – 1964, Харків) – український історик, краєзнавець, бібліограф, громадський і політичний діяч. Засновник “Братства самостійників”, що поширювало ідеї Миколи Міхновського, депутат Української Центральної Ради, учасник бою під Крутами, автор першого в Україні історико-правового монографічного дослідження про місто (Вінницю). Володів латинською, англійською, французькою, німецькою, польською мовами.
У 1924 році Отамановський відкрив у Вінниці науково-методичний краєзнавчий центр – Кабінет виучування Поділля, чим започаткував комплексне дослідження краю і згуртував місцевих науковців, аматорів-краєзнавців.
Разом із Хомою Коцюбинським створив комісію з увічнення пам'яті його брата Михайла Коцюбинського, а 8 листопада 1927 року відкрив меморіальну садибу-музей у будинку, де народився письменник.
У серпні 1929 року заарештований за сфальшованою справою Спілки визволення України, отримав 5 років таборів суворого режиму та 2 роки заслання до Татарстану.
Після звільнення викладав іноземні мови в медичних вищих навчальних закладах Казані, Ташкента, Краснодара, Саратова.
З 1958 року професор жив і працював у Харкові, викладав латину в місцевому медичному інституті.
Посмертно реабілітований 11 серпня 1989 року.
Нагадаємо, найбільша книгозбірня Вінниччини - обласна універсальна наукова бібліотека – носитиме ім'я Валентина Отамановського. На сесії обласної ради депутати підтримали доопрацьований проєкт рішення "Про Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку".
