У залі, де століття тому зустрічалися Петлюра й Пілсудський, вінницькі поети читали вірші до Дня писемності та мови
До Дня української писемності та мови шестеро вінницьких поетів прочитали власні вірші в Білій залі Ратуші. Повітряна тривога змусила перенести зустріч в укриття, але вечір тривав.
Про це 27 жовтня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.
Вдячні центру «Квадрат» за можливість продовжити зустріч, адже безпекові питання — передусім, а така підтримка надзвичайно цінна, — зазначила поетка Анастасія Ходанович.
Біла зала простору «Ратуша» перетворилася на затишну мистецьку вітальню: тут зібралися шанувальники рідного слова та місцеві автори, які ділилися власною поезією. Організатором поетичного вечора виступив заклад культури «Вінницька міська централізована бібліотечна система». Головною метою стала популяризація української мови та підтримка місцевої літературної творчості.
Поетичний зорепад «Мова творить націю» цього разу представили шість авторів клубу «Поезія незламних», який діє на базі бібліотеки-філії №13: Віра Гнатова, Роман Костюк, Оксана Мовчан, Анастасія Ходанович, Олександр Рак та Олег Крушельницький. Музичною окрасою вечора стали композиції виконавця і композитора Олександра Рака.
У цій історичній залі сьогодні пануватиме атмосфера натхненного українського слова. І це слово – не просто засіб спілкування, а наш генетичний код. Недарма кажуть, що мова творить націю. Вона об’єднує нас, дає силу міцно стояти на своїй землі та заявляти про себе на весь світ. Наша зустріч особлива, адже сьогодні її супроводжує муза подільського краю: серед нас – майстри слова, чия поезія та пісні відгукуються в серці кожного українця, — наголосила на початку зустрічі модераторка заходу Аліна Олійник.
Навіть повітряна тривога, яка змусила перемістити зустріч у безпечне місце, не спинила митців. В укритті голоси поетів зазвучали ще потужніше, а кожний їхній виступ супроводжувався щирими оплесками слухачів.
Незалежно від того, свято чи будень, поезія має звучати. Адже навіть запеклий скептик може знайти в ній щось своє: розраду, коли щось болить, або привід для спільної радості. Звертаючись до літератури, ми підтримуємо і нашу історію. Наші митці минулого, на жаль, гинули за право писати, не маючи змоги сказати й слова через заборони. Сьогодні ми маємо щастя говорити вголос, підтримувати цим одне одного і – завдяки нашим захисникам – робити те, що ми зараз робимо, — наголосила поетка Анастасія Ходанович.
Своєю чергою директорка закладу культури «Вінницька міська централізована бібліотечна система» Олена Заквацька сказала:
Від імені Вінницької міської ради, профільного департаменту та нашого закладу культури щиро дякуємо кожному за участь у цьому прекрасному заході. Особлива вдячність організаторам – бібліотеці-філії №13, а також усім нашим талановитим поетам і поеткам, чиї вірші лунали сьогодні. Ви – справжні самородки, які зуміли торкнутися найтонших струн серця. Цей захід ми розпочали дуже гарно. Символічно, що в історичній залі міської Ратуші, де століття тому ухвалювалися доленосні рішення та зустрічалися такі постаті, як Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський, сьогодні – у День української писемності та мови – знову велично звучало українське слово.
Поезія на культурному фронті
На думку учасників події, сучасна поезія давно вийшла за межі звичайного римування. Сьогодні це потужна зброя, що пліч-о-пліч із військовими тримає культурний фронт: береже нашу історію, захищає українську мову та виборює для неї право на майбутнє. Нині в кожному рядку пульсує щира любов до Батьківщини, захоплення незламністю духу та внутрішньою силою людини в часи важких випробувань.
Час поетичного зорепаду промайнув як одна мить, на єдиному подиху в атмосфері єднання. Зустріч залишила приємні спогади та бажання зустрічатися знову: надихатися, поринати у творчість знаних авторів і відкривати нові імена.
Поезію вшановують і в інших закладах міста: учасники мовного клубу «Мова єднання» у територіальному центрі соціального обслуговування провели літературний вечір, присвячений Олені Телізі.
Також у Вінниці презентували книгу «Вітраж пам’яті» літературознавиці Михайлини Коцюбинської, до якої увійшли її есеї, статті та інтерв’ю.
