У Вінниці презентували виставку «Сатанів: втрачений світ стародавнього єврейського цвинтаря»

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулася культурна та історична подія – відкриття пересувної виставки відомого подільського краєзнавця, мандрівника, фотографа, члена команди «Україна Інкогніта» Дмитра Полюховича – «Сатанів: втрачений світ стародавнього єврейського цвинтаря» до Дня пам’яті жертв Голокосту. Виставку можна побачити на власні очі до 9 лютого. 

На виставці представлено 25 планшетів з авторськими роботами-«витинанками», які присвячені традиційному мистецтву євреїв України та створені на основі різьблення по каменю на надгробках-мацевах, що датуються періодом із середини XVII до початку XIX століття.

Експозиційний проєкт розкриває культуру, світогляд та звичаї євреїв України, показує традиції та вірування народу, який упродовж століть живе поряд з нами. Кожне зображення на надгробку має прихований зміст, який Дмитро Полюхович досліджував протягом двох десятиліть, – зазначають організатори. 

Сатанівський єврейський цвинтар – це стародавній некрополь, розташований у невеликому подільському містечку, один із найунікальніших у Східній Європі, із похованнями, датованими XVII–XIX століттями.

На його території збереглися мацеви – традиційні єврейські надгробки, майстерно вирізані з каменю. Ці надгробки вражають складними барочними та ренесансними орнаментами, різьбленням та символічними зображеннями, які не лише вказують на імена і дати народження та смерті, а й передають глибокі релігійні, культурні сенси, пов’язані з життям покійних.

Релігійні уявлення євреїв-ашкеназі забороняли зображувати людей. Тож розповідь про небіжчика та про його майбутнє у Кращому Світі й надія на воскресіння з мертвих «шифрувалася» в рослинних орнаментах та зооморфних зображеннях.

Майже кожне таке зображення є ілюстрацією до священних текстів Тори та Талмуду. Втім, зустрічаються й «позакнижні» сюжети. Наприклад головним елементом дуже красивого барокового надгробка на похованні Брайни, доньки Аарона, яка померла 1776 р., є ведмедиця із галузками в лапах. Тут бачимо не лише ілюстрацію до псалмів царя Давида, де сказано: «Праведник, як пальма, розквітає, як кедр в Леваноні, возвиситься» (популярний сюжет ведмідь з галузками, то і є той праведник в Райському Саду). Майстер у цьому сюжеті також обіграв ім’я небіжчиці: Брайна – дослівний переклад з їдишу – «коричнева». Бачимо паралель імені похованої з коричневим хутром ведмедя, – розповіли в музеї. 

Вдалим доповненням виставки є чудові авторські роботи шаргородської мисткині Людмили Коваленко – сувенірні ляльки із серії «містечкові персонажі», виготовлені з теплою симпатією до пересічних постатей подільського містечка Шаргород.

На заході були присутні члени єврейської громади, краєзнавці, освітяни, медіа. Виставка стала можливою завдяки організаційній та фінансовій підтримці Об’єднаної єврейської громади України (ОЕОУ).

Нагадаємо, у Вінниці презентували метафоричні асоціативні карти на тему Camino Podolico  – культурно-пізнавального і паломницького маршруту з Вінниці до Кам’янця-Подільського. Набір розробила мандрівниця і викладачка з Вінниці Наталія Рибак.