Плести з рогози навчались учасники етнічного вікенду у Щітках

Обжинки, снопи, рогоза та автентична кухня: у Вінниці пройшов другий день Етновікенду «Заплетемо рогозу». Культурний захід з популяризації рогозоплетіння влаштували у Щітках. На подію з’їхались майстри, які передають старовинну техніку у спадщину усім охочим.

Містечко прадавніх ремесел розгорнули на майданчику недалеко від місцевого озера. Біля локацій під наметами - вироби з болотяної рослини: іграшки, предмети інтер’єру, капелюхи та кошики.

Рогозоплетіння в Щітках зародилося кілька століть тому, розповідає майстриня Надія Іщенко. Ремісники облаштовували виробами з висушеної рослини інтер’єр своїх осель. В її сім’ї – вміння плести з рогози були основним заробітком, а традиції передавались з покоління в покоління. Жінка успадкувала це вміння від батьків.

Щітки – це столиця рогозоплетіння. В моїй родині цим ремеслом займається ціла династія. Батьки, тітка, дядько, дідусі, бабусі. Руками століттями наша родина робила кошики «трапеції», а вже на верстатах — кошики «полтавки», а ще килимки, які називали «матками». Основні три вироби, які плетемо і досі. Особливо популярні були кошики: на базар, адже туди клали два трилітрові слоїки молока, в гості, на свята до церкви. Вони й досі мають попит, – каже пані Надія.

На виставках-продажах можна було не лише поповнити гардероб модним капелюшком та екосумкою з рогози, а ще й навчитись їх плести та дізнатись історію рогозоплетіння.

Рослинку зрізали та вибілювали на сонці, а потім висушували на горищі. Тоді вона ставала слухняна в руках майстра, еластична, запашна та міцна. Починати обплітати килимок потрібно з корінчика, бо він жорсткіший, – вчить юних відвідувачів молодий майстер Максим, – тому листочок загинаємо та пропускаємо через один.

Діти вчились робити ляльки-мотанки, килимки під тарілочку та невеличкі кошики.

Синочок цьогоріч іде до школи. Раніше, як і всі хлопчики він цікавився футболом та боксом, а от сьогодні, спробувавши плести килимок, схоже, має нове захоплення. Це корисно для дітей, адже розвивається дрібна моторика пальчиків, дитина пізнає рослинний світ та цікавиться старовинними ремеслами, якими зараз мало хто займається, – розповідає мешканка Щіток Катерина, – А ще наш тато – військовий, наразі він останній день у відпустці, завтра повертається на передову захищати нас із синочком від окупантів. Тож, етновікенд – це ще й чудова можливість для нас відпочити та набутись із сім’єю.

Від цього давнього промислу, кажуть місцеві мешканці, і походить назва Щіток. Адже свого часу тутешні майстри займались виготовленням саме рогозяних щіток.

Торік, в травні, традицію рогозоплетіння в Щітках внесли до національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Перший день Етновікенду «Заплетемо рогозу» пройшов у Вінниці. Під час форуму «Нематеріальна спадщина – інструмент локальної культурної ідентичності» з майстрами та представниками галузі культури Вінницької територіальної громади та області ми обговорили виклики в галузі культури в час війни. А сьогодні практичний день. Народні майстри й творчі колективи з різних територіальних громад області долучились до нашого заходу, – каже директор департаменту культури міської ради Максим Філанчук.

Учасники читали просто неба книги, слухали освітні лекторії, робили світлини біля фотозон. А під співи фольклорних колективів Вінниччини дивились старовинні літні театралізовані обряди, зокрема обжинки, в Україні.

Різноманітні майстеркласи

Також під час етновікенду дорослі та дітлахи брали участь у різноманітних майстер-класах: 

• ліпили з глини, 
• розмальовували імбирне печиво, 
• плели «дідухи».

Для поціновувачів етнічної української кухні місцеві кулінарки наліпили вареників та голубців наварили борщу з пампушками та насмажили дерунів. Усе можна було почастувати на галявині просто неба.

Поряд з іншими локаціями чергували бійці ДСНС. А заразом розповідали дітям про безпеку на воді та дарували буклети з підказками як провести літо безпечно.

Нагадаємо, у Вінниці на Європейській площі стартував етновікенд «Заплетемо рогозу», під час якого вінничани можуть переказати кошти на підтримку Збройних Сил та доторкнутися до невичерпної криниці народного ремесла. Рогозоплетіння, маючи глибокі історичні корені, сьогодні переживає новий виток свого розвитку.