Національний музей історії України представив колекцію унікальних знахідок з Вінницької області

Національний музей історії України розповів про артефакти з колекції, пов'язані з Вінницькою областю, — у межах проєкту «Музей на карті». Серед них трипільські статуетка і миска, скарб арабських дирхемів 10 століття, традиційний каптур подолянок та старовинний килим із с. Яланець.

Про це інформує ВІТА ТБ посилаючись на Національний музей історії України.

Вагові норми арабських монет були покладені у рахункову одиницю Давньої Русі — «гривню», яка дорівнювала близько 50 г. Особливу цінність представляють монети з продряпаними написами і зображеннями, серед них відзначається дирхем з двозубом. Наразі дослідники не мають певності щодо природи цього та інших подібних знаків на монетах — ймовірно, вони слугували своєрідними знаками власності, — йдеться у повідомленні.

Скарб, до складу якого входить близько 500 близькосхідних дирхемів, датований 10 століттям, був знайдений поблизу села Копіївка Тульчинського району під час польових робіт у 1928 році. За словами музейників, басейн Південного Бугу з давніх-давен був важливим осередком торгівлі, розвиток якої призвів до поширення в регіоні товарно-грошових відносин, — саме про це свідчать подібні знахідки на території Вінниччини.

Трипільська спадщина

Територія Вінниччини була осередком розвитку трипільської культури. Серед археологічних пам'яток доби Трипілля вагоме місце в колекції музею займає жіноча статуетка 4 тисячоліття до нашої ери, знайдена українським краєзнавцем Олександром Кривіцьким біля села Стіна Тульчинського району у 1927 році. Жіноча фігурка стоїть на з'єднаній веретеноподібній ніжці й вирізняється стрункими пропорціями: стегна статуетки обведені заглибленою рискою, а спереду трикутником із розділеною вершиною позначено жіночу стать.

Трипільська сторінка історії Вінниччини у колекції представлена не лише статуетками. Серед артефактів, знайдених біля того ж села Стіна, — виявлена у 1929 році видатним українським археологом Сергієм Томченком миска конічної форми. Поверхня виробу ретельно загладжена, усередині залощена і вкрита червоним ангобом, а важливе місце в композиції займає пара хвилястих ліній, що спрямовуються від вінець до центральної частини.

Традиційний одяг і килимарство

Каптур — важлива частина традиційного строю заміжніх українок зі Східного Поділля, і на Вінниччині існували власні унікальні техніки пошиття, матеріали та елементи декору: тут були поширені як тверді, так і м'які каптури. Зразок, що зберігається в колекції музею, виготовлений на початку 20 століття з домотканого полотна — його характерна особливість регіону — яскраві вовняні нитки, якими на головному уборі вишиті різнобарвні квіти.

Українське килимарство має тисячолітню історію розвитку, і ця традиція залишається поширеною й на теренах Вінницької області. Килими з Вінниччини вирізняються багатою орнаментикою і вишуканою колористикою — зокрема, в колекції зберігається килим горизонтального типу із зображенням дерева життя та квітів-вазонів із жанровою композицією. Виріб датується другою половиною 19 століття і походить із села Яланець Гайсинського району. Килимарниця майстерно скомпонувала різнопланові мотиви: геометризований рослинний орнамент, хрест, що «проростає» з дерева життя, і жанрову сценку з військовими, яка, ймовірно, відтворює проводи рекрутів до лав російського імперського війська.