Характер, мрії та захоплення замість обмежень: у Вінниці показують фотоісторії людей з інвалідністю
У холі Вінницької міської ради відкрилася фотовиставка «Побачити людину, а не діагноз». Її героями стали люди з інвалідністю, зокрема з порушеннями мовлення. Переглянути експозицію можна до 9 жовтня.
Про це 25 вересня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Вінницьку міську раду.
Ідеться не лише про фізичну доступність міського простору, а й про можливість безперешкодно отримувати послуги, користуватися інфраструктурою, комунікувати та брати активну участь у житті громади. Зокрема, такі ініціативи, як фотовиставка «Побачити людину, а не діагноз», доповнюють цю роботу, привертаючи увагу до соціальної складової безбар'єрності – взаєморозуміння та поваги, — сказав директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.
Виставку організувала громадська організація «Соціальна Інклюзія» з нагоди п'ятиріччя своєї діяльності. Автори хотіли, щоб глядачі передусім бачили людину — її характер, емоції, захоплення, мрії, професійний шлях і щоденне життя, а не фізичні особливості.
За словами Максима Філанчука, доступність і рівні можливості — один із напрямів системної роботи громади. Ще у 2006 році за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та громадської діячки Раїси Панасюк у місті започаткували програму «Вінниця зручна для всіх». Нині вона спрямована на створення безбар'єрного та комфортного середовища з урахуванням потреб різних людей.
Через світлини та особисті історії організатори привертають увагу до рівних можливостей, подолання комунікаційних бар'єрів і сприйняття кожного насамперед як особистості. У фокусі — захоплення, таланти, професійний шлях, мрії та повсякдення учасників.
П'ять років «Соціальної Інклюзії»
Голова правління організації Олена Введенська розповіла, що спільнота об'єднує людей із різним досвідом — порушеннями мовлення, зору, опорно-рухового апарату, дитячим церебральним паралічем, хронічними захворюваннями та іншими станами. Її створювали як простір, де кожен може бути почутим, розвиватися, пропонувати й утілювати власні ідеї.
Для мене ця виставка – не просто про п'ять років роботи нашої громадської організації. Вона про людей, яких часто помічають передусім через інвалідність, особливості мовлення чи спосіб пересування. Я хочу, щоб, дивлячись на ці фотографії, люди спочатку бачили людину – її характер, емоції, мрії, захоплення, силу, звичайні радощі й труднощі. Людина з інвалідністю – це не діагноз і не набір обмежень. Вона так само хоче дружити, працювати, навчатися, подорожувати, створювати проєкти та досягати свого. Хотілося б, щоб після цієї виставки люди дивилися не на те, чим ми відрізняємося, а на те, що в нас є спільного, — зазначила Олена Введенська.
Заступниця голови організації Інга Бабеня вважає, що такі ініціативи допомагають формувати відкриту та інклюзивну громаду. Експозиція спонукає побачити учасників поза фізичними чи комунікаційними бар'єрами — з їхніми талантами, прагненнями, інтересами та життєвими історіями.
Важливо зміщувати фокус із фізичних чи комунікаційних бар'єрів на унікальність і цінність кожного. Такі ініціативи створюють простір для відкритого діалогу та допомагають краще зрозуміти, наскільки важливими є підтримка й інклюзивне середовище. Водночас ця експозиція дає нагоду замислитися над тим, як багато нас об'єднує і як різноманітність збагачує нашу громаду, — сказала Інга Бабеня.
Блоги, подкасти та штучний інтелект
За п'ять років організація розвинула чимало напрямів. Її учасники ведуть блоги, записують подкасти, створюють візуальні матеріали та вироби ручної роботи, реалізують соціальні ініціативи, зокрема на підтримку людей з інвалідністю та військових. Також вони організовують культурні заходи, екскурсії та відвідування музеїв, допомагаючи охочим відкривати місто, його історію та культуру.
Окремий напрям — сучасні технології для людей із важкими порушеннями мовлення. В організації використовують штучний інтелект для комунікації, ведення блогів і створення медіаматеріалів, долучаються до розробки й тестування сервісів та адаптації програмного забезпечення. Для тих, хто не завжди може прийти особисто, працює онлайн-клуб, де можна спілкуватися, обмінюватися досвідом і дистанційно брати участь в активностях.
Олена Введенська наголосила, що «Соціальна Інклюзія» — це спільнота, де важливі не лише допомога, а й розвиток, взаємопідтримка та втілення ідей. Проєкти організації мають зробити інклюзію реальною частиною міського життя, щоб кожен учасник міг проявити себе й відчути власну значущість.
