«Вибачаємо і просимо вибачення»: історик пояснив, як зберегти партнерство України з Польщею

Сьогодні 12:25

Україно-польські відносини, які на початку повномасштабного вторгнення демонстрували безпрецедентну єдність, наразі нагадують «маятник», що хитнувся у бік охолодження.

Про причини та наслідки цієї ситуації в ефірі телеканалу ВІТА ТБ розповів Юрій Теміров, декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса, що нині працює у Вінниці.

Наше стратегічне завдання — перемогти російського агресора, і Польща є одним із найнадійніших союзників. Ми маємо зважувати, що важливіше: підняття бойового духу одним найменуванням чи стабільність стосунків із ключовим партнером, — зазначає Юрій Теміров.

Тактичні помилки та історична пам'ять

За словами історика, сьогодні спостерігається не стільки державна конфронтація, скільки зростання негативних настроїв серед частини політиків та суспільства. Одним із «каменів спотикання» стало присвоєння підрозділу ЗСУ імені героїв УПА.

Юрій Теміров підкреслює: стратегічно Україна має повне право сама обирати своїх героїв, проте тактично це рішення було невчасним, оскільки не враховувало складний історичний контекст відносин із Варшавою.

УПА — це не лише Західна Україна

Важливим акцентом для мешканців регіону є те, що історія УПА не обмежується лише західними областями. Юрій Теміров нагадав, що підрозділи повстанської армії діяли на території Поділля, Вінниччини та навіть на Сході України. Це підтверджують наукові дослідження та факти, зокрема участь керівника підпілля УПА на Донеччині у всесвітньому конгресі україністів.

Історик наполягає на формулі «вибачаємо і просимо вибачення» як на єдиному шляху подолання кривд минулого, адже альтернативою є лише нескінченний ланцюжок взаємних звинувачень.

Мова, гроші та цифри: що дратує поляків

Ситуація ускладнюється внутрішньополітичними іграми в Польщі, де праві сили використовують тему Волинської трагедії як інструмент електоральної боротьби. Опитування показують тривожну тенденцію: понад 50% поляків не підтримують вступ України до ЄС, а 44% виступають проти продовження військової допомоги.

Водночас українська сторона недостатньо комунікує реальні факти. Зокрема, українці в Польщі приносять бюджету країни у 3-5 разів більше податків, ніж витрачається на їхню підтримку, а відсоток працевлаштованих серед українських мігрантів є значно вищим порівняно з іншими групами.

Окремою проблемою Юрій Теміров називає питання ідентичності: коли українські переселенці в Польщі продовжують спілкуватися російською, полякам важко відрізнити їх від представників країни-агресора, що створює додаткову напругу.

Що далі

Експерт закликає відмовитися від «дзеркальних дій», на кшталт відібрання нагород у польських політиків, та перейти до професійної дипломатії. Україна має вибудувати чітку стратегію роботи з польським суспільством та власними мігрантами, не покладаючись лише на «хвилю симпатій» 2022 року.