Удар по Північному мосту і «верхній ярус»: чому Україні потрібна нова модель протиповітряної оборони
Росія модернізувала ударні безпілотники та переходить на швидкісні високовисотні моделі, які за характеристиками наближаються до крилатих ракет. Щоб захищати міста й критичну інфраструктуру, Україні доведеться докорінно перебудувати протиповітряну оборону.
Про це 6 жовтня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія 21» Павло Лакійчук.
Пригадайте рівно рік тому, коли Київ та інші міста України росіяни кошмарили хмарами «Герань-2» — звичайних шахедів. Тоді сили оборони впоралися та знайшли способи нейтралізувати близько 90–98% дронів. Але росіяни дійшли висновку, що звичайні «шахеди» неефективні, і перейшли до використання інших засобів ураження, — сказав Павло Лакійчук.
За даними Інституту вивчення війни та Головного управління розвідки Міністерства оборони України, окупанти вдосконалили оптичну навігацію, компас і бойову частину ударних безпілотників «Герань». Оновлені дрони значно краще орієнтуються в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби.
Особливо небезпечна нова бойова частина кумулятивно-фугасної дії, створена для ураження міцних сталевих і бетонних конструкцій, зокрема мостів. Саме таким модернізованим дроном росіяни 4 жовтня вдарили по Північному мосту в Києві просто під час руху автотранспорту. Постраждали двоє людей, у дорожньому покритті утворилася велика вирва.
Від «мопедів» до крилатих ракет
За наявними оцінками, Росія вийшла на виробництво близько 3000 реактивних дронів «Герань-4» на місяць — це вже більше, ніж випуск класичних «Герань-2».
За словами Павла Лакійчука, порівняно з минулим роком противник докорінно змінив підхід до повітряних нальотів.
Нові версії — «Герань-4» та «реактивні «Герань-5» — за швидкістю та висотою польоту фактично належать до класу крилатих ракет. Якщо раніше українські підрозділи збивали низьколетючі й повільні цілі, то тепер мають справу з високошвидкісними та високовисотними загрозами. Їх кількість зросла на порядок, тож і шкоди вони завдають значно більше.
Чому турелі та перехоплювачі не розв'яжуть проблему
Наразі основними засобами протидії випробовують дрони-перехоплювачі та автоматизовані турелі. Проте експерт застерігає від пошуку єдиного універсального рішення.
Коли говорять про автоматизовані турелі зі штучним інтелектом — це добре, але це системи ближнього реагування. Вони не закриють всі шпарини, — пояснив Павло Лакійчук.
Раніше повільні шахеди з композитних матеріалів, зі слабким тепловим випромінюванням двигунів, успішно знищували мобільні вогневі групи за допомогою радіолокації та шумопеленгації. Тепер ворог підіймає загрозу у «верхній ярус», де систем ближнього радіуса дії вже недостатньо.
Нова модель протиповітряної оборони
Щоб протидіяти новій тактиці ворога, систему протиповітряного захисту потрібно повністю перебудувати.
Головне — це зміна парадигми. Це радіолокація, це авіація і авіаційні засоби ураження, це зенітні ракетні засоби різних типів, які збивають противника на великих висотах. Саме тому в перемовинах з нашими партнерами йдеться про ракети для ЗРК, ПЗРК та зброю для F-16, — зауважив експерт.
Павло Лакійчук наголосив, що саме авіація є гнучкою маневреною платформою, здатною перехоплювати швидкісні цілі у верхньому ярусі. Побудувати суцільний купол лише з наземних вогневих груп на великих відстанях технічно неможливо.
