Ракета на 800 кілометрів і дрони-перехоплювачі: про які нові загрози попереджають аналітики
Російські війська змінюють тактику повітряних атак: під ударами дедалі частіше опиняються цивільні автозаправні станції, а географія обстрілів зміщується до західних кордонів. Водночас Вінницька область залишається регіоном-лідером за обсягами допомоги Силам оборони України.
Про це 16 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ розповів засновник благодійного фонду «Закриємо небо України» Ігор Романенко.
За даними аналітиків, починаючи з весни 2026 року в Україні під дроново-ракетними ударами опинилися понад 300 цивільних автозаправних станцій. Переважна більшість із них розташована у прифронтових областях. Ворог атакує об'єкти вдень або в години пік, коли на станціях перебувають працівники та клієнти, — це спричиняє пожежі, руйнування та жертви серед цивільних.
Удари по державній мережі автозаправних станцій — це спроба терористичного тиску на мешканців столиці та на воєнно-політичне керівництво країни. Тактика принципово різна: якщо в Росії через удари по переробних потужностях виник дефіцит пального в містах, то в Україні росіяни свідомо нищать саме цивільні станції обслуговування, — зазначив Ігор Романенко.
З початку вересня цілеспрямовані удари по заправках розпочалися і в Києві — там пошкоджено щонайменше 16 станцій. Зокрема, з 10 вересня ворог систематично атакує мережу державного оператора «Укрнафта». Під час атаки безпілотників 15 вересня у Дарницькому та Голосіївському районах столиці одна людина загинула, ще семеро дістали поранення.
Для захисту громадян в Україні розпочали тестування програмного рішення, яке оперативно й автоматично сповіщатиме автозаправні станції про наближення ворожих безпілотників у режимі реального часу. Ігор Романенко назвав таку систему важливим первинним етапом захисту, проте наголосив: мінімізація жертв залежатиме від швидкості її впровадження та дисципліни людей під час повітряних тривог.
Нові загрози в небі
Окрім атак на заправки, зафіксовано обстріли залізничної інфраструктури — зокрема потягів «Київ — Миколаїв» та «Київ — Варшава» поблизу польського кордону.
Аналітики також попереджають про ризик випробувань ворожого аналога нової ракети — дешевшої та маневренішої, з дальністю польоту до 800 кілометрів. Тестувати її противник може саме на заході України. За умов дефіциту ракет до комплексів Patriot і засобів протиповітряної оборони малої та середньої дальності Україна працює над створенням власних реактивних дронів-перехоплювачів. Водночас мобільні групи вже мають успішні випадки збиття реактивних ворожих безпілотників із переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger під час їхнього зниження.
Спільне небо з партнерами
Оскільки атаки зміщуються ближче до західного кордону, дедалі гостріше постає питання спільної протиповітряної оборони з країнами-членами НАТО. Експерти наголошують: партнерам, зокрема Польщі та Румунії, доцільно перехоплювати повітряні цілі безпосередньо над територією України, об'єднавши зусилля з українськими підрозділами. Це дозволить зменшити кількість загроз, які досягають кордонів Євросоюзу.
Цю тему, а також закриття українського неба та надання необхідних засобів ураження обговорювали на майданчику Ялтинської європейської стратегії. У дискусіях узяли участь українські командири — Денис Прокопенко, Андрій Білецький, Ігор Оболенський та Олег Апостол. Прямий голос бойових командирів має переконати іноземних радників з безпеки й американських конгресменів у необхідності рішучих кроків міжнародної спільноти.
Про це в інтерв'ю під час саміту Ялтинської європейської стратегії (YES) заявив Прем’єр-міністр України (2016-2019 рр.) Володимир Гройсман.
За його словами, ключовою запорукою стійкості країни залишається консолідація українського суспільства — від військових на передовій до тилових волонтерів та громад, які забезпечують потреби армії.
Я розумію людей, тому що сьогодні надзвичайно важко. Кожен день небезпечний для українців, для дітей, для життя поза межами лінії бойового зіткнення, і для економіки це дуже важко. Але ми точно виживемо. путін не на тих напав і він отримає свою стратегічну поразку, — наголосив він.
Гройсман підкреслив, що єдність українського народу та щоденна допомога Збройним Силам України дають чітку впевненість у тому, що країна вистоїть, а плани агресора зазнають остаточного краху.
Вінниччина тримає першість у допомозі армії
Під час форуму оприлюднили й деталі практичного досвіду підтримки фронту з боку регіонів. Вінницька область очолює список областей України, які найбільше допомагають Силам оборони.
Основою для системної роботи став Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, створений у 2022 році за ініціативи місцевої команди після перемоги на виборах до обласної та міської рад. Якщо у 2022-му підтримка починалася зі 180–200 мільйонів гривень, то у 2026 році обсяг направлених із регіону коштів сягне близько 1,5 мільярда гривень.
Окремою сторінкою діяльності штабу є співпраця з 3-ю окремою штурмовою бригадою під керівництвом Андрія Білецького, яка нині є основою 3-го армійського корпусу. Перші контакти відбулися у найкритичніший період — на початку березня 2022 року, коли підрозділ тільки починав формуватися як добровольче формування для захисту столиці та сходу.
Андрій Білецький зателефонував мені в перші дні березня 2022-го, коли Третя штурмова тільки народжувалася, і сказав: "Слухай, треба допомога". Ми уважно вислухали та одразу включилися. Починали з найпростішого і найнеобхіднішого на той момент — питна вода, харчування. А далі запити швидко змінювалися, і ми перейшли на постачання пального, спецтехніки, важких тралів для транспортування бронетехніки, безпілотників та дронів, — поділився володимир Гройсман.
Системна робота регіону та згуртованість громади — приклад того, як місцеві ініціативи створюють надійний тил для захисників і наближають перемогу.
