30 років змін: як вінничани тепер ставляться до статусу російської мови
65% українців вважають, що російську мову потрібно повністю вилучити з офіційного спілкування на території всієї країни — це свідчать дані нового опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Про це 15 червня інформує ВІТА ТБ посилаючись на Київський міжнародний інститут соціології.
З 7 травня до 3 червня Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого з власної інціативи додав питання про російську мову. Методом телефонних інтерв'ю опитали 1000 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольній уряду України території, — йдеться у повідомленні.
Як змінилося ставлення українців до статусу російської мови
Соціологи запитали респондентів, якою має бути державна політика щодо російської мови в Україні, використовуючи те саме формулювання питання, що й у 1997 році. Це дало змогу побудувати динаміку поглядів за майже 30 років.
Результати опитування 2026 року показали такий розподіл відповідей:
- 65% вважають, що російську мову слід вилучити з офіційного спілкування на всій території України;
- 22% допускають, що вона може стати офіційною в тих областях, де цього хоче більшість населення;
- 5% хотіли б, щоб російська стала другою державною мовою в Україні;
- 8% не визначилися з відповіддю.
Для порівняння: у 1997 році за повне вилучення російської з офіційної сфери виступали лише 18% опитаних, тоді як за статус другої державної мови — 39%. Соціологи зазначають, що різке зростання підтримки вилучення відбулося після 2022 року, і у 2026 році показник залишається на рівні попереднього року (66% у 2024 році).
Серед тих 22%, хто допускає офіційний статус російської мови в окремих регіонах, більшість все одно не хоче такого статусу у своїй області:
- 12% проти;
- 8% за;
- 2% не визначилися.
Таким чином, загалом 77% українців виступають за вилучення російської мови з офіційної сфери або повністю, або принаймні у своєму регіоні.
| Показник, % у стовпчику | Регіон | Мова спілкування вдома | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Захід | Київ | Центр/Північ | Південь | Нижнє Подніпров'я | Схід | Українська | Українська/російська | Російська | |
| Частка таких респондентів у вибірці, % | 26 | 11 | 33 | 10 | 13 | 7 | 62 | 23 | 14 |
| Державна політика щодо російської мови | |||||||||
| Слід вилучити з офіційного спілкування на всій території України | 77 | 70 | 68 | 48 | 57 | 37 | 76 | 58 | 28 |
| Зробити другою офіційною там, де цього хоче більшість, — серед них підтримують це у своїй області: | 14 | 16 | 19 | 33 | 29 | 43 | 14 | 28 | 45 |
| — не підтримують | 10 | 13 | 12 | 10 | 17 | 11 | 11 | 13 | 15 |
| — підтримують | 4 | 2 | 5 | 20 | 10 | 20 | 3 | 11 | 22 |
| — важко сказати | 0 | 1 | 1 | 3 | 2 | 13 | 0 | 4 | 7 |
| Слід зробити другою державною мовою в Україні | 2 | 4 | 5 | 11 | 7 | 9 | 2 | 7 | 17 |
| Важко сказати | 7 | 10 | 9 | 8 | 7 | 11 | 8 | 7 | 10 |
| Переслідування російськомовних громадян | |||||||||
| В Україні російськомовних громадян систематично переслідують та обмежують через мову | 18 | 11 | 14 | 16 | 19 | 39 | 12 | 19 | 34 |
| В Україні немає проблем з використанням російської мови, російськомовних громадян не переслідують та не обмежують | 73 | 86 | 82 | 81 | 77 | 56 | 83 | 76 | 59 |
| Важко сказати | 9 | 3 | 4 | 3 | 4 | 5 | 5 | 5 | 7 |
Окремий блок опитування стосувався сприйняття українцями ситуації з можливими переслідуваннями російськомовних громадян за мовною ознакою. Дані показують, що з 2022 року частка тих, хто вважає, що в Україні існують систематичні переслідування російськомовних, зросла з 5% до 17%. Водночас абсолютна більшість — 78% — продовжує стверджувати, що проблем із використанням російської мови немає.
При цьому навіть серед тих, хто відчуває тиск і переслідування, 55% хочуть вилучення російської мови з офіційного спілкування на всій території або принаймні у своєму регіоні. Лише третина таких респондентів (30%) говорить про офіційний статус у своєму регіоні або статус другої державної мови.
Регіональні відмінності у поглядах
Дослідження показало суттєві відмінності в оцінках залежно від регіону проживання та мови спілкування в побуті. Підтримку вилучення російської мови з офіційної сфери на всій території України висловили:
- 77% мешканців Заходу;
- 70% мешканців Києва;
- 68% мешканців Центру та Півночі;
- 57% мешканців Нижньодніпровського регіону;
- 48% мешканців Півдня;
- 37% мешканців Сходу.
Щодо переслідувань російськомовних: на Сході про це говорять 39% опитаних, хоча більшість мешканців регіону — 56% — вважають, що проблем немає. На Півдні про відсутність переслідувань кажуть 81%, у Нижньодніпровському регіоні — 77%.
За мовною ознакою картина також відрізняється: серед українськомовних громадян 76% підтримують вилучення російської з офіційної сфери, серед двомовних — 58%, серед російськомовних — 28%. Водночас навіть серед тих, хто спілкується переважно російською, 59% кажуть, що проблем із використанням мови немає, а серед двомовних громадян так відповіли 76%.
Навіть в умовах повномасштабної війни та постійних злочинів росіян, для 88% українськомовних громадян цілком прийнятним є те, що російська мова може безпечно використовуватися у побуті, — наголошують дослідники.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує, що твердження росії про нібито переслідування російської мови в Україні є відвертою брехнею — як до 2014 року, так і напередодні 2022 року, так і зараз. За його словами, важливо зберігати суспільну єдність та орієнтуватися на діалог і консенсус, а не на емоційні звинувачення, які можуть стати приводом для розколу суспільства.
