«Я знаю, що його душа спокійна. Мені це наснилось». Наталя Некипіла про втрату чоловіка на війні

Про програму

Наталя Некипіла та Дмитро Гулько прожили спільно 14 років. У них двоє дітей.

Стати до лав ТРО з самого початку повномасштабного вторгнення росії — було рішенням Дмитра, яке не підлягало обговоренню. Він хотів захистити дім, сім’ю і діяв відповідно до своїх правил і честі. Служив у 120 вінницькій бригаді тероборони.

Коли тероборона увійшла до складу ЗСУ, їх роту направили на злагодження. Дмитро ніс службу на Київщині. Бойові завдання виконував у складі інженерно-механізованої роти на кордоні з Білоруссю. Там і загинув, під час виконання чергового бойового завдання від мінно-вибухової травми 4 березня 2023 року.

Загинув у 41 рік, залишаючись там, де прийняв рішення боронити дім. Виконуючи покладені зобов’язання, бо усі задачі й виклики приймав гідно й робив відповідально. Це мужній, свободолюб і гідний чоловік, син рідної землі за оборону якої віддав життя, щоб ми жили у вільній країні, гідно продовжуючи нести прості життєві істини: чесність, любов і віру в себе.

Інші випуски програми

2023-02-01
Вчительство у воєнний час. Владислав Качур
2023-01-31
Дитячі свята під час війни. Євген Степанцов
2023-01-27
День пам’яті жертв Голокосту. Про циклічність історії ексклюзивно з Леонідом Трахтенбергом
2023-01-25
Історія з фронту: Сергій Скотар про війну з перших днів наступу та деокупацію
2023-01-25
Психологиня з Маріуполя Ілана Мацак про окупацію міста та незламний патріотизм
2023-01-23
Хрещена фея військовослужбовців Марія Довжик
2023-01-23
Валерій Шалига про кіноіндустрію під час війни
2023-01-20
Чи повернули "крила" українській молоді?
2023-01-20
Як вилікуватись від психологічних травм та як знайти сили жити далі