Вінничанин розшукав та віддячив дідусеві, який щомісяця пів пенсії віддає ЗСУ

Петру Даниловичу Ткачу з села Скибинці Глибочанського старостинського округу Тростянецької територіальної громади Вінницької області понад 70 років, але дідусь невтомно допомагає захисникам, віддаючи ледь не останнє.

Петро Данилович вдівець і виховує хворого повнолітнього сина. З початку повномасштабної війни цей чоловік щомісяця зі своєї невеликої пенсії привозить за 25 кілометрів з віддаленого села у Тростянець в місцевий благодійний фонд по 500 гривень на потреби захисників.

При цьому їде він на таксі, бо автобуси до села не курсують, витрачає 600 гривень. Отже, його внесок в Перемогу складає 1100 гривень щомісяця. А це - недокуплені ліки собі й синові, це мінус подарунки онукам - дітям доньки, - зазначають на сторінці "Тростянецькі вісті". - Петро Данилович три місяці не бачився з волонтерами й сьогодні приніс у редакцію "Тростянецьких вістей" півтори тисячі гривень. Разом з хворим Колею.

Історію Петра Даниловича у соцмережах побачив вінничанин. Це настільки розчулило чоловіка, що він вирішив розшукати дідуся, який ладен віддати останні гроші, аби допомогти захисникам та захисницям України, та допомогти йому і віддячити.

Богдан з Вінниці, прізвище не вказав, разом зі своєю дружиною-леді, з якою виховують двох діток, доставив у Скибинці передачу. Ледь вдалося вручити Даниловичу ліки та решту вмісту пакетів. Він все казав, що має більше від захисників, за яких з хворим сином молиться щодня і щоночі, - зазначають на сторінці "Тростянецькі вісті".

Нагадаємо, вчителька ліцею №32 Тетяна Мазай шиє прапори для захисників. Відшивати синьо-жовті стяги вчителька Тетяна Мазай почала ще в 2014 році. За цей час вінничанка відшила понад тисячу прапорів. Багато з них майорять на деокупованих територіях.