Від робітника заводу до командира гармати: Літинська громада прощалася з 30-річним артилеристом
Літинська громада схилила голови у глибокій скорботі: на щиті до рідного села Селище повернувся відважний Захисник, сержант Збройних Сил України Костянтин Олійник. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Про це 22 квітня інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Літинську селищну громаду.
Костянтин Олійник народився 11 липня 1995 року. Все його дитинство та юність минули у рідному селі Селище на Вінниччині. Після закінчення школи та навчання у Вінницькому коледжі юнак працював на місцевому молочному заводі, де його знали як надзвичайно сумлінного працівника. Проте покликанням чоловіка став захист рідної землі, — йдеться у повідомленні.
Військовий шлях Костянтина Олійника розпочався ще у 2016 році, коли він свідомо підписав контракт із ЗСУ. Професійний гарт здобував у стінах Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Досвід бойових дій отримав ще під час проведення Операції Об’єднаних сил (ООС) на сході України.
Повномасштабне вторгнення зустрів на передових позиціях поблизу Сєвєродонецька. Як командир гармати у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади, він виявив неабияку мужність та професіоналізм у найзапекліших боях. Попри війну, воїн дивився у майбутнє: у 2025 році став студентом Харківського національного юридичного університету, мріючи розбудовувати правову державу після перемоги.

Трагедія сталася 9 квітня в районі населеного пункту Бугаївка Харківської області. Сержант Олійник, який до останнього подиху залишався вірним присязі, віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.
Прощання із Героєм відбулося у його рідному селі. Односельці, стоячи на колінах, проводжали земляка в останню дорогу. Поховали захисника на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями: під звуки державного гімну та триразовий залп почесної варти.
Нагадаємо, Северинівська громада у жалобі: трагічна звістка про загибель земляка сколихнула Жмеринський район. У запеклих боях за майбутнє України поліг житель села Токарівка — Василь Кулик.





