Сім'ї загиблого прикордонника з Хмільника вручили орден "За мужність"
За мужність, самовідданні дії, виявлені під час виконання службових завдань із забезпечення захисту державного кордону та територіальної цілісності України, орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно нагородили майора Бондаря Ігоря.
Нагороду родині загиблого прикордонника вручили керівництво Могилів-Подільського загону та міський голова Хмільника. Майор Ігор Бондар родом із Хмільника Вінницької області. Він мріяв стати військовим з дитинства. Щоб досягнути омріяного пройшов шлях від солдата строкової служби. У 2016 році після закінчення вищого прикордонного навчального закладу розпочав військову кар’єру офіцера. За роки служби Ігор бездоганно та сумлінно виконував службові обов’язки, використовував свої знання та вміння у справі охорони державного кордону. Свій бойовий досвід розпочав у 2017 році, захищаючи Україну від російської агресії на сході країни.
Після закінчення контракту у 2021 році звільнився. У цивільному житті Ігор захопився автомобілями та відкрив свою справу з перевезення вантажів і будував плани на щасливе майбутнє. Але цинічна і підступна війна вирвала Ігоря з мирного життя. Він не роздумуючи пішов захищати Україну, - інформують у Могилів-Подільському прикордонному загоні.
Життя воїна обірвалося 10 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Піски, що на Донеччині. Внаслідок обстрілу противником позицій з мінометів Ігор отримав поранення, несумісне з життям. Йому було всього 31 рік..."Все буде добре", - такі слова він завжди говорив дружині Альоні.
Перший день війни Ігоря застав у рейсі, він прямував на Сумщину. Розуміючи, що дороги далі немає, майже дві доби повертався додому. Одразу після повернення, зібравши деякі речі, поїхав та мобілізувався до Могилів-Подільського прикордонного загону. Тоді Ігор сказав: "Хто, як не я, стане на захист країни, заради щасливого майбутнього нашого сина", - пригадує жінка.
Далі була Сумщина, а потім Донеччина.
Ігор завжди при першій можливості дзвонив або присилав повідомлення, що з ним все добре. Завжди жартував, жодного разу він не показував мені занепокоєння чи смуток, лиш очі видавали його втому. Ігор присвятив військовій службі значну частину свого життя, коли випадали рідкісні дні відпочинку, ми завжди разом із сином подорожували країною. На жаль, війна забрала у нас найцінніше - чоловіка та батька. А ще у Ігоря була мрія - здійснити стрибок з парашутом. Після перемоги, я обов’язково здійсню це - в пам'ять про чоловіка, - каже дружина.
Він був справжнім офіцером, мужньою, рішучою і водночас доброю, надзвичайно світлою людиною. Це був справжній товариш, який приходив на допомогу. Ігор завжди був поряд з підлеглими. Пліч-о-пліч облаштовували вогневі позиції та нищили ворога. Беріг і цінував своїх бійців, - згадують побратими військового.
У майора Ігоря Бондаря залишились 7-річний син, дружина та мати. Кожного дня наші захисники та захисниці наближають Перемогу. На жаль, серед них є ті, кому довелося віддати за цю святу справу своє життя.
Нагадаємо, орден "За мужність" третього ступеня присвоїли посмертно прикордоннику з Ямпільської громади Олександру Дучолу. Захисник загинув у січні цього року, захищаючи Бахмут. Його нагороду 20 грудня отримала дружина Світлана.
