На Вінниччині розвіювали стереотипи про послуги патронату – своїм досвідом поділились Сергій та Катерина Сузько
На Вінниччині розвіювали стереотипи про послуги патронату – своїм досвідом поділились Сергій та Катерина Сузько. Батьки-вихователі розповіли свою історію і як прийняли таке відповідальне рішення.
Про це 24 жовтня інформує Вінницька обласна військова адміністрація.
До початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року родина Сергія та Катерини проживала в Києві. В столиці займалися улюбленою справою та мріяли про дітей.
Та, на жаль, там нашій мрії здійснитися не судилося. Спочатку важко захворів мій батько. Коли поховали тата, через війну ми змушені були покинути домівку, допомагаючи сестрі разом із племінником дістатися до кордону. Дорогою назад ми були вже дуже втомлені, тому заїхали до знайомих, які проживають в місті Погребище. Вони - батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу, в якому зараз виховується семеро дітей. Пан Василь запропонував нам пожити у них деякий час. Родинне тепло, підтримка та спілкування з дітьми внесли спокій в наші серця. Ми розповіли про своє бажання мати велику сім’ю. На що нам відповіли: «Так спробуйте також взяти дитину на виховання! – згадує Сергій.
Згодом Сергій Сузько та його дружина Катерина пройшли спеціальне навчання. Далі планували влаштування однієї дівчинки.
Але у долі свої плани. Першими ми взяли чотирьох хлопчиків, які були кинуті напризволяще і потребували сімʼї. Дуже раділи появі дітей, адже наша мрія здійснилася. Причому в такий складний воєнний час. Невдовзі нам запропонували познайомитися ще із шістьма хлопчиками й дівчатками, які на той час були в різних закладах. Мовляв, у вас є тільки хлопці, а будуть братики й сестрички! – розповів батько-виховетель.
Зараз сім’я Сузько виховує десятьох дітей у селі Студена, що на Вінниччині.
Майже поруч з будинком є школа й дитячий садочок. Вдома Катерина та Сергій мають власне господарство. Вирощують городину, ягоди і фрукти. Також тримають курей та кіз.
Якщо так вийшло, що на тебе з неба звалюється щастя, то не відмовляйся від нього», - любить повторювати чоловік. І ми не відмовилися від свого щастя, оскільки полюбили дітей з першої зустрічі. Відкривати серця дітям - це найкраще, що лише може бути. – зазначила Катерина Сузько.
Нещодавно на Вінниччині відбувся захід «Жива книга»: відверті історії турботи про дітей», присвячений розвіюванню стереотипів та упереджень щодо послуги патронату. Подію організували обласна служба у справах дітей, МБО «Партнерство «Кожній дитині» та обласний центр соціальних служб в рамках проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток патронату».
Нагадаємо, на Вінниччині відбувся захід «Жива книга»: відверті історії турботи про дітей», присвячений розвіюванню стереотипів та упереджень щодо послуги патронату. Під час заходу, сім'ї, які виховують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які потрапили в складні життєві обставини, ділилися своїм досвідом сімейного патронату. Своїм життєвими історіями поділилась і Ганна Чернюк.
