Козятинська громада попрощалася з двома мужніми воїнами, які загинули на Дніпропетровщині

Козятинська громада попрощалася з двома мужніми воїнами – Русланом Блажком та Максимом Полонським, які загинули на Дніпропетровщині. 

Про це поінформували в Козятинській міськраді.

Руслан Блажко

Блажко Руслан Миколайович народився 22 лютого 1976 року в селі Старі Богородчани, Богородчанського району Івано-Франківської області. Там закінчив школу, технічне училище. Отримав фах зварювальника. Мама про нього розповідала, що Руслан ріс дуже слухняним і добрим. Дуже любив рибалити. Але домашня робота забирала чимало часу. Він завжди допомагав батькам по господарству.

Коли оселився в селі Махаринці, працював на цукровому заводі. Після закриття виробництва, їздив до Києва, де знайшов роботу зварювальника. Два тижні працював, потім повертався додому та брався до домашніх справ. Сусіди обожнювали його за доброту і чуйність. Спокійний, врівноважений. Ніхто ніколи не чув від нього злого слова. Надійний і покладливий, товариський і позитивний.

30 червня 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. Говорив: «я йду воювати, щоб вас захистити.» Він не хотів, щоб війна дійшла до вже немолодих батьків, дружини, дітей, онучки. Був дуже майстровитим. Не вмів сидіти на місці. Облаштував житло, працював, щоб сім’я мала усе необхідне, – йдеться у повідомленні.

Службу проходив на східному напрямку, в Покровському пеклі. Там отримав поранення. Осколок в коліні так і залишився.

Загинув молодший сержант Блажко Руслан Миколайович, командир 3-го міномета, 1-го мінометного взводу, 1-ї мінометної батареї військової частини А 2960 під час виконання обов’язків військової служби в районі населеного пункту Новопавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області 19 жовтня, – йдеться у повідомленні.

Нагороджений Руслан Миколайович Блажко «Золотим Хрестом» головнокомандувача збройних сил України. Грамотою та подякою командира військової частини А 4628.

Максим Полонський

Полонський Максим Петрович народився 2 червня 1994 року в селі Гурівці на Козятинщині. Був старшим сином у багатодітній дружній родині. Виховувався в любові до життя і до Бога. Всі про нього говорили лише позитивне. Відповідальний, порядний. Допомагав виховувати менших братика та трьох сестричок. Був в усьому прикладом для них.

У 2017 році одружився з коханою Дарією. Весь його світ крутився навколо дружини, доньки та синочка. Дуже любив свою сім`ю, дітей. Про все турбувався, забезпечував добробут родини. Мріяв про власні дім, авто. Придбав. Любив облаштовувати, вдосконалювати, створювати комфорт в помешканні. Навіть після поранення, з ушкодженою рукою, старався щось майструвати, – йдеться у повідомленні. 

На війну пішов з перших днів. 25 лютого вже викликали до військкомату. Служив у військовій частині в Гавришівці. Потім відправили на Херсонщину у складі підрозділу морської піхоти. Отримав поранення. Навчання і тепер вже Дніпропетровщина.

Солдат Полонський Максим Петрович, оператор безпілотних літальних апаратів, 1-го відділення безпілотних авіаційних комплексів, взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів, 3-го механізованого батальйону військової частини А 4123 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче, Синельниківського району, Дніпропетровської області, 19 жовтня.

Під час несення військової служби, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та відзнакою міністра оборони України «За поранення».

Нагадаємо, під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув сержант Валерій Мороз з Хмільницької громади, який вважався зниклим безвісти. Про це поінформували у Хмільницькій міськраді.