Козятинщина прощається з відомим аграрієм, який багато зробив для розвитку краю
Козятинщина прощається з відомим аграрієм, який багато зробив для розвитку краю - колишнім керівником СВК “Вівсяницьке” Борисом Кондратюком.
14 лютого, на 84 році життя, свою життєву книгу завершив Кондратюк Борис Андрійович.... Наставником, старшим товаришем, порадником, прикладом справжнього чоловіка, прикладом керівника і просто прекрасною та близькою Людиною був для мене Борис Андрійович... Низький уклін і вічна пам'ять, - читаємо у некролозі, який розмістив у Фейсбук Олег Оркуша.
Бориса Кондратюка знають як механіка важкої авіації, що став агрономом, ініціатора та організатора будівництва нової школи у Вівсяниках та Зозулинцях, який отримав почесне звання “Заслужений працівник сільського господарства України”, господарника, що вправно керував агроформуваннями у Сестринівці, Флоріанівці та Вівсяниках понад півстоліття.
Нагадаємо деякі етапи життєвого шляху Бориса Андрійовича.
По закінченню школи юнак був призваний на строкову службу до лав армії. Борису Андрійовичу пощастило служити у авіації, де навчаючись на механіка важких літаків-бомбардувальників ТУ-16, паралельно отримав спеціальність шофера. Саме ця професія стала першою у його трудовій біографії: у рідних Зозулинцях влаштувався водієм у колгоспі. Згодом, отримавши сільськогосподарську освіту у Житомирському вишу, знову повернувся до Зозулинецького колгоспу, де почав працювати агрономом.
Відповідальне ставлення до роботи, сумлінне виконання власних обов’язків, безперечна любов Бориса Кондратюка до праці на землі переконали керівництво і у середині 60-х років минулого століття Борис Андрійович очолив агроформування у селі Сестринівка. Пізніше був призначений головою колгоспу у Флоріанівці, де успішно керував господарством 10 років.
У середині 80-х років, маючи довіру серед колег-сільгоспвиробників, користуючись заслуженою повагою, Борис Андрійович отримав призначення на посаду голови Козятинської районної ради. Правда, як зауважує сам Борис Андрійович, робота у кабінеті не приносила йому задоволення, відчував себе не на своєму місці, а тому буквально через рік після призначення написав заяву про звільнення за власним бажанням. І знову повернувся до землі – очолив колгосп у селі Вівсяники, яке відтоді стало для нього рідним. Саме тут Борис Андрійович оселився зі своєю сім’єю, саме тут виросли його діти, сюди приїжджають тепер до дідуся і бабусі онуки.
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вівсянецький” Борис Андрійович очолював трохи понад 20 років. За цей час зі своїм керівником агроформування пережило розвал Радянського Союзу та економічний колапс у країні після нього, а також вдало розпочало новий етап своєї успішної історії в незалежній Україні. Вже наприкінці 90-х сільгосппідприємство під головуванням вмілого керівника не раз потрапляло до числа провідних господарств Козятинського району. Воно було і, враховуючи потужний старт під керівною рукою Бориса Андрійовича, залишається одним з тих небагатьох сільгосппідприємств, яким вдається не тільки зберігати високі показники, але й збільшувати обсяги виробництва. Останні 12 років вже під керівництвом вихованця Бориса Кондратюка – колишнього агронома СВК “Вівсянецький” Валерія Ліневича.
Заслуги Бориса Андрійовича високо оцінили: у 2002 році до Дня працівника сільського господарства за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, багаторічну самовіддану працю і високий професіоналізм Указом Президента України Борису Кондратюку надали почесне звання “Заслужений працівник сільського господарства України”.
У 2005 році у Всеукраїнському каталозі "Україна. Третє тисячоліття. Вінниччина" розміщено матеріал про досягнення та здобутки СВК “Вівсянецький” як одного із провідних господарств Козятинщини.
Мешканці Вівсяників вдячні Борису Андрійовичу за розвиток села, на який за ініціативи керівника спрямовувалися завжди чималі кошти. Так, зусиллями господарства у 2001 році побудовано школу, а точніше було б сказати, культурно-освітянський центр зі спортивною та актовою залою, бібліотекою з великим книжковим фондом, історико-краєзнавчим музеєм, залом для проведення урочистих подій. Окрім того, завдяки “Вівсянецькому” село прикрасила алея Слави на честь героїчного подвигу односельців у часи Другої світової війни, свого часу запрацювали медичний пункт, дитячий садок та стаціонарне відділення геріатричного типу територіального центру соціального обслуговування Козятинського району для постійного і тимчасового проживання одиноких громадян, куди тепер приїжджають за якісною соціальною допомогою знедолені мешканці й сусідніх сіл.
Нагадаємо, за добу на Вінниччині від ускладнень COVID-19 померли семеро людей.
