Калинівчан, які змогли поцупити з-під носа у росіян БМП, нагородили орденами - посмертно
Указом президента України молодшого сержанта Віталія Очкова та солдата Романа Устія з Калинівської громади посмертно нагородили орденами "За мужність" III ступеня. Вони загинули у лютому цього року на Херсонщині - військовослужбовці підірвалися на невстановленому вибуховому пристрої.
Про це 2 жовтня інформують на сайті Калинівка.Сіty.
Віталій та Роман воювали у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У складі цього підрозділу ЗСУ хлопці відбули свою першу армійську "каденцію", яка припала на 2014-2015 роки. Тоді їм пощастило вийти живими з пекла з-під Дебальцевого. Коли у лютому минулого року розпочалося широкомасштабне вторгнення росії на територію України, хлопці знову пішли на війну, - йдеться у повідомленні.
Роман Устій, який у цивільному житті був електромонтером, не чекаючи повістки, прийшов у військкомат і попросився у 128-му бригаду. У своїй бригаді опинився і Віталій Очков.
Наші земляки служили у підрозділі, який ремонтував пошкоджену в боях техніку - війна, це не тільки бойові дії, а й важка робота.
Ризикнули заради трофея
За кілька місяців до своєї загибелі наші земляки вчинили зухвалий і водночас героїчний вчинок - вони пробралися на російські позиції й вкрали з-під носа ворога новітню бойову машину піхоти - БМП-3. Про цей їхній вчинок розповів пресофіцер 128-ї гірсько-штурмової бригади Ярослав Галас.
Українські підрозділи обстріляли з артилерії посадку з росіянами, ті злякалися і відійшли, а побиту техніку залишили. Серед неї розвідники видивилися неушкоджену новеньку БМП-3.
Візуально вона була зовсім ціла (тільки правий накладний бортик трохи пошкоджений), але ворог її чомусь не забрав. Раніше Романові з Віталієм уже доводилось ремонтувати трофейні БМП-3, тому вони знали ці машини. І коли командир їх запитав, чи підуть туди, хлопці погодились.
БМП-3 набагато краща машина за звичні БМП-1. Вона має потужніше озброєння - дві гармати й три кулемети, має товстішу броню, набагато потужніший двигун, напівавтоматичну коробку передач, прогумовану "гусянку", яка має плавний хід і не злітає при різких розворотах. Машина набагато швидша, а для форсування водойм оснащена водометами. В українській армії така техніка лише трофейна. Заради такого екземпляра варто було ризикнути.
Серед ночі Роман і Віталій у супроводі кількох розвідників і піхотинців вирушили на ворожі позиції. Ремонтники припустили, що у БМП немає акумуляторів, тому взяли з собою два резервні. Йти довелося пішки кілька кілометрів. Один акумулятор від БМП важить 72 кілограми, але хлопці знайшли старого велосипеда, на якому везли дві батареї.
Як тільки військові вийшли на завдання, місцевість поблизу почали крити з міномета. Рухатися довелося вузенькою стежкою, яку нашвидкуруч перевірив сапер.
За 400 метрів - росіяни
Поки добралися, вже розвиднілося. "Беха" була окопана (у неї є спеціальна автоматична лопата) й виглядала зовсім неушкодженою. Окопи для піхоти були всього по коліна та ще й завалені всяким мотлохом. Поруч стояв розбитий ворожий танк Т-72, який трохи прикривав бійців. А метрів за 400, в сусідній посадці, окопалися росіяни.
Як виявилось, на БМП дійсно не було акумуляторів - росіяни їх зняли, мабуть, для світла в бліндажі й зарядки мобільників. То ж хлопці швидко встановили батареї, які взяли із собою. Не заводячи двигуна, перевірили вузли, агрегати, електроніку. Все працювало, машина була заправлена, з повним боєкомплектом, тільки башта не рухалася.
Хлопці відтягли з-під гусениць усякий непотріб, щоб не заважав виїхати з капоніра (окоп для бойової техніки), перевірили, чи немає мін і приготувалися до ривка.
За розробленим попередньо планом, як тільки БМП буде готова, розвідники дали сигнал артилеристам. Ті накрили сусідню посадку вогнем, а ремонтно-розвідувально-піхотна група під цей шум тікає на трофейній машині до своїх позицій. Так, власне, і сталося. З першими залпами артилерії хлопці завели БМП, виїхали задом із капоніра й рвонули до своїх.
Вкрали із-під носа
В якийсь момент росіяни помітили рух і навіть відкрили вогонь із крупнокаліберних кулеметів. Але кулі лише торкнули броню, через кілька хвилин хлопці вже були поза їхньою досяжністю. Окупанти навіть не припускали, що хтось насмілиться вкрасти техніку в них із-під носа і не очікували такого нахабства…
Серед покинутих росіянами речей біля БМП розвідники знайшли особисті документи й бойового прапора - точну копію прапора перемоги, встановленого червоноармійцями 1 травня 1945 року в Берліні над рейхстагом.
На прапорі нанесена абревіатура: "150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 С. К. 3 У. А. 1 Б. Ф.", яка розшифровується так: "150 стрелковая ордена Кутузова II степени Идрицкая дивизия 79-го стрелкового корпуса 3-й ударной армии 1-го Белорусского фронта).
Цей прапор часто використовує правонаступниця червоноармійської радянської дивізії - створена у 2016-му році 150-та мотострілкова Ідрицько-Берлінська ордена Кутузова дивізія, яка належить до Південного військового округу росармії й дислокується в Ростовській області. Завдяки прапору й документам бійці 128-ої бригади дізналися, у кого саме "віджали" новітню БМП-3.
Як згодом з’ясували, машину виготовили у 2017 році, вона мала пробіг усього 3200 кілометрів. У неї навіть жодного разу не розпаковували ремкомплект. Несправність башти швидко усунули, інших ушкоджень не було. Ремонтники вичистили машину й озброєння, перевірили основні вузли й віддали у гірсько-штурмовий підрозділ на передову, зазначає пресофіцер 128-ї гірсько-штурмової бригади Ярослав Галас.
Ось такими відважними були наші земляки.
Загинули на Херсонщині
Виконуючи обов’язки військової служби, солдат Роман Устій та штаб-сержант Віталій Очков у лютому 2023 року підірвалися на вибуховому пристрої поблизу Нової Кам’янки на Херсонщині. Романові Устію було тридцять п’ять років, Віталію Очкову - сорок два. Їх похоронили в один день - Романа у Прилуцькому, Віталія у Павлівці.
Нагадаємо, минув рік, як Барська громада втратила одного з Героїв - Ласюка Михайла Миколайовича. Загиблий воїн взяв до рук зброю та пішов захищати від ворожої навали рідну землю.
