Гніванчанка змінила мікрофон на голку - безкоштовно шиє "розгрузки" для бійців
Гнівань – містечко невелике. В ньому всі знають один одного, а місцевих артистів – тим більше. Любов Муковнікова – одна з них. Більшість мешканців громади знають її як співачку, акторку, ведучу. Та мало хто знає, що з початком війни мікрофон і сцену вона змінила на голку та світло настільної лампи.
Про це повідомляє Гніванська міська рада.
В перший день війни Любов Дмитрівна прийшла в міську раду та записалась до групи швидкого реагування. Завжди усміхнена, щира, творча та активна вона була готова виконувати будь-яку роботу, адже сидіти, склавши руки, ніколи не вміла. Одного дня в березні до жінки зателефонувала місцева волонтерка та попросила її пошити чохол на пушку. Пушки Любов ніколи на власні очі не бачила, проте, взявши заміри, вона змогла виконати замовлення.
Шити я ніде не вчилась, - розповідає жінка. – Шити вміла моя мати й мене навчила. Та я ніколи не думала, що колись мені доведеться шити речі, та ще й на фронт.
Після чохла на пушку Любов Дмитрівна почала шити синьо-жовті пов'язки на руки військовим. Згодом з'явилась ідея виготовляти розвантажувальні жилети. Про це вона розказала гніванчанці Ніні Зеленецькій, яка підтримала цю ініціативу. Порахувавши витрати на тканину, підкладку і фурнітуру, жінки зрозуміли, що фінансово це потягнути буде важко.
Спочатку з Ніною ми збирали гроші. Допомагали наші сім'ї, місцеві жителі, друзі. Дякую Наталі Петрик, яка зараз проживає в Португалії, що вона організувала там збір коштів серед українців-заробітчан та навіть португальців і скинула мені на карту певну суму. Дуже дякую сусідці Ірині Тимчук, яка з Польщі прислала чималу суму. На фурнітуру нам виділив гроші Володимир Прідолоба. Потім ми три тижні чекали чергу, щоб купити потрібну тканину в Вінниці, - пригадує Любов Дмитрівна.
Вироби передають бійцям безкоштовно
Коли жінки зібралися для того, аби почати кроїти та шити, в них виникло безліч труднощів. Досвіду в цій справі не було. Голки ламались, тканина ж груба, руки та спина боліли. Десятки маленьких кишеньок, сотні метрів матеріалу. Згодом їм на допомогу прийшли жительки Гнівані Світлана Коломієць та Зінаїда Гончар, яка у Вінниці вже шила подібні військові речі. Вона принесла схеми та жінки активно почали працювати. Готові вироби вони безкоштовно передають бійцям Гніванської громади, які йдуть захищати Україну.
Нагадаємо, вихідні – це поїздки на передову. Одна з крайніх поїздок вінницьких волонтерів була на південний напрямок, зокрема Миколаїв – місто, яке щодня потерпає від ворожих обстрілів.
