Долину річки Рів зроблять заповідною: на Вінниччині з’являться маршрути для спостереження за птахами
У долині річки Рів на Вінниччині вперше пройшла Всеукраїнська орнітологічна школа. Майже 40 молодих науковців, студентів і досвідчених біологів із близько 20 регіонів України досліджували тут птахів.
Про це 10 жовтня інформує ВІТА ТБ.
Місцева екосистема вразила дослідників багатим видовим складом — тут мешкає понад 80 видів птахів. Серед них — орлан-білохвіст, вухата та сіра сова, а також рідкісний сивий дятел, — йдеться у повідомленні.
Двадцять третя за ліком орнітологічна школа відбулася наприкінці вересня на території табору родинного відновлення «Птаха Кемп». Затишна долина на кілька днів стала науковою лабораторією просто неба.
Під час польових спостережень на плесі річки Рів науковці бачили лебедів, крижнів, пролітних плисок, білу чепуру, а також скопу — мігруючого хижака, занесеного до Червоної книги.
Ще 30 років тому побачити велику білу чепуру на ставку було справжньою радістю та рідкістю для будь-якого орнітолога, а сьогодні це один із найпоширеніших видів водно-болотних угідь, — зазначають дослідники.
Як народилася традиція орнітошкіл
Очолив школу професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Букотей. Традицію таких шкіл ще 1991 року започаткувало Західноукраїнське орнітологічне товариство, яке нині об’єднує понад 160 фахівців з усієї країни.
Тоді перші орнітошколи були можливістю познайомитися молодим орнітологам з усієї України для подальшого розвитку та обміну знаннями. На кожній такій школі ми проводимо студентську наукову конференцію. Наше завдання — не налякати молодь суворою критикою, а навпаки залучити її до охорони птахів та природи, — розповідає Андрій Букотей.
Осіння організація заходу вимагала розв’язати чимало побутових питань — від електроенергії до обігріву холодними ночами. Організатори подякували Подільській агенції регіонального розвитку та «Птаха Кемп» за локацію й умови для роботи.
На практичних заняттях студентам показували, як працювати зі спеціальними павутинними сітками для безпечного кільцювання. Птах м’яко потрапляє в кишеньку сітки під власною вагою. Щопівгодини сітки перевіряють: визначають вид, стать і вік птаха, а також його жирові запаси перед міграцією.
Втім, ключова навичка орнітолога — не зір, а слух.
Орнітологи — це люди, які більше слухають, ніж дивляться. Наприклад, ідеш і чуєш, як співає щиглик, але потім він видає специфічний звук «ей» — і ти розумієш, що це співає берестянка, яка вправно передражнює голоси інших птахів, — пояснює професор Букотей.
Польова робота та виклики війни
Робочий день учасників починався на світанку, разом із першою активністю птахів. Спершу дослідники вирушали на облікові маршрути, потім відвідували майстер-класи та презентували власні наукові доповіді.
Аби знайти співаючих птахів, іноді доводиться пів дня лазити у болоті, мокнути під дощем, мерзнути взимку та підніматися високо на дерева до гнізд. Ця спеціальність вимагає фізичного гарту та досвіду виживання, — розповідають науковці.
Серйозним випробуванням для екосистем стала повномасштабна війна. Вибухи й бойові дії в період гніздування змушують птахів покидати свої домівки. Найбільше постраждали мешканці степових і поліських регіонів — рідкісні чорні лелеки, дрохви, хохітви та степові журавлі.
Наша команда досліджує чорних лелек. Через шум, бойові дії та активний рух у лісах на Східному Поліссі птахи були змушені покинути свої гнізда, оскільки вони надзвичайно чутливі до змін середовища, — діляться дослідники.
Птахи як терапія і плани для Вінниччини
Окрім наукової цінності, спостереження за птахами, або бердвочинг, стає способом психологічного відновлення.
Птахи яскраві, кольорові та гарно співають. В умовах воєнного стресу вихід на природу та спостереження за ними допомагають врівноважити психіку, — зазначає Андрій Букотей.
Символічно, що «Птаха Кемп» приймає родини переселенців із південних і східних областей України, допомагаючи їм відновитися емоційно через контакт із природою.
До кінця 2026 року команда табору планує подати ділянку долини річки Рів на заповідування та створити перші на Вінниччині спеціальні маршрути для бердвочингу.
