Чорнобильський диспансер став єдиним на Вінниччині, який лікує постковідні ускладнення

Постковідний синдром спостерігається у 80% пацієнтів, що перехворіли на коронавірусну інфекцію. Тому є необхідність продовжити лікування й після отримання негативного ПЛР-тесту.

Якою є специфіка лікування та реабілітації таких пацієнтів розповідає директор Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення Світлана Голодюк.

Починаючи з 11 грудня, Наказом департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької облдержадміністрації, наш заклад визначений таким, що надає допомогу пацієнтам з постковідними ускладненнями хвороби. Це перш за все пацієнти, які тривалий час перебували на лікуванні у ковідних лікарнях, але потребують ще кисневої терапії, чи мають ускладнення з боку нервової, серцево-судинної системи, чи органів кишково-шлункового тракту. Такі пацієнти переводяться за направленням з цих ковідних лікарень до нашої лікарні, і продовжують свій шлях до повного одужання, - інформує лікарка. 

Здійснюється це на базі терапевтичного відділення, яке є багатопрофільним, куди звертаються по допомогу хворі, що мають ускладнення після перенесеного ковіду з боку серцево-судинної системи, так і з боку шлунково-кишкового тракту, чи гематологічними ускладненнями.

Ускладнення після перенесеної коронавірусної інфекції, на жаль, досить різні, – коментує завідувачка терапевтичного відділення диспансеру, лікар-терапевт вищої категорії Наталія Середа, – і пацієнти, які поступають, мають погіршення стану серцево-судинної системи, прогресування фіброзу легень, задишку, ядуху, панічні атаки, тобто ураження нервової системи.

Відбувається загострення та прогресування на цьому фоні хронічної терапевтичної патології, тобто поліморбідні стани, з якими ми справляємося, включаючи лікування терапевтичне, медикаментозне, реабілітацію (обов’язково лікувальну фізкультуру, заняття з реабілітологами) та психотерапію (хоча заклад офіційно не має цього профілю, але працює з пацієнтами комплексно). 

Аналізуючи наш досвід роботи з постковідною реабілітацією пацієнтів, дійшли висновку, що за допомогою лише медикаментів та фізичної реабілітації – цього при постковідній реабілітації замало. А якщо додати сюди ще психотерапію, пояснити хворому, чому у нього такий стан, дати йому впевненість в тому, що йому стане краще, – при такому підході пацієнти одужують швидше та повертаються до звичного життя. Виписуючись додому, вони чітко знають, як їм потрібно себе вести, чим займатися, щоб повернутися в соціум, - запевнила Наталія Федорівна.

Дійсно, ковід уражає нервову систему, – розповідає завідувач неврологічного відділення диспансеру, лікар-невролог вищої категорії Ірина Володимирівна Капітанчук. – Це проявляється у двох напрямках: через нюхальний нерв, нервовими шляхами вірус потрапляє у речовину мозку, та другим – трансмісійним, через кров – потрапляє до нервових клітин.

Викликаючи ураження нервової системи, які проявляються у вигляді втрати смаку, нюху, порушень режиму сну, тривожних думок, болючих відчуттів у кінцівках, зниження концентрації уваги, роздратованість, порушення пам’яті. Найбільш розповсюдженими у людей похилого віку є дегенеративні зміни у речовині мозку, які проявляються у вигляді нервового захворювання. Тому важливим є лікування на перших етапах розвитку післяковідних ускладнень.

Дієвим та елементарним захистом для кожного з нас є носіння захисних масок, - переконана Ірина Капітанчук, адже чим менше вірусу потрапить через ніс, тим менше його потрапить до мозку людини. Другим простим фактором зменшення вірусного навантаження є обов’язкове регулярне провітрювання приміщення.

Для людей, що перехворіли на ковід, важливим є повноцінне харчування, зі вживанням достатньої кількості вітамінів, а також приймання специфічних препаратів, які покращують метаболічні процеси роботи мозку. Зрештою, кожний такий пацієнт потребує комплексного індивідуального підходу до лікування постковідних ускладнень. Головне – не займатися самолікуванням, обов’язково звертатися до лікаря-невролога, якщо наявні симптоми постковідних ускладнень, який протестує усі розлади нервової системи і обов’язково призначить лікування, необхідне саме цій людині.

Реабілітація пацієнтів, які перенесли ковід, – зазначає завідувач відділення фізичної та реабілітаційної медицини, лікар вищої категорії Галина Повшедна, – насправді має комплексний підхід. Вона включає не тільки медикаментозне лікування, яке використовують у терапевтичному, неврологічному відділеннях.

Післяковідна реабілітація обов’язково включає і фізичну терапію. Потрібно підбирати комплекс процедур, які необхідно призначати пацієнту з обережністю. Лікар оцінює стан пацієнта, його фізичні можливості, показники сатурації, пульсу, артеріального тиску, і тоді визначається інтенсивність фізичних навантажень для кожного пацієнта. Виконуються ці вправи з помічниками фізичного терапевта. Це може бути мінімальна інтенсивність чи середня.

Вже доведено за час нашої роботи з пацієнтами з післяковідними ускладненнями, що вправи лікувальної фізкультури, дихальні вправи допомагають поступово повернутися до нормального ритму життя, підкреслила Галина Петрівна.

Фактично з постковідними хворими диспансер працює вже протягом півтора місяця. 

Ми тільки на початку свого шляху і свого досвіду, – аналізує Світлана Михайлівна Голодюк, – Тому що поділитися з кимось, чи порадитися немає такої можливості, адже відділень подібного профілю фактично немає. На Вінниччині ми – єдині. Але, відпрацьовуючи свій локальний протокол, маршрут пацієнта, тісно співпрацюємо з кафедрою внутрішніх хвороб №2 Вінницького медуніверситету ім.Пирогова, (а саме з професорами Вадимом Жебелем, Сергієм Лозинським та працівниками кафедри), ми розробляємо маршрут пацієнта. Так, перша наша пацієнтка, яка 46 днів перебувала на апараті ШВЛ, до нашого терапевтичного відділення її принесли на руках, вона не могла йти, не могла бути без кисню, її стан був ускладнений психологічними розладами, ендокринологічними порушеннями (високий цукор крові, досить високе згущення крові). Та за допомогою комплексно підібраної терапії за участі терапевта, кардіолога, невролога, гематолога та фізичного реабілітолога розробили програму лікування, плюс реабілітаційні заходи. Пацієнтці вдалося нормалізувати показники крові, печінкові проби, стабілізувати цукор. І вона з відділення пішла своїми ногами, тримаючи сатурацію кисню у крові на рівні 96.

Загалом за півтора місяця роботи відділення у закладі пролікувалися 80 пацієнтів з післяковідним синдромом. На сьогодні у закладі на лікуванні перебуває 68 хворих.

Нагадаємо, +271 випадок за добу: статистика COVID-19 станом на 5 лютого по Вінниччині/