"Борщ, каші, салати... Їжу щодня доставляємо на позиці" - як годують вінницьких бійців на передовій
Успіхи захисників визначаються тим, як добре вони озброєні, як професійно готові та як розумно вони діють. Але насправді їхнє здоров'я та самопочуття теж дуже важливі, і нехтування цим може вплинути на їхню ефективність. Відповідальність за раціон покладена на кухарів ЗСУ. Вони стараються зробити меню бійців різноманітним і страви смачними.
Більше про роботу "кухні на колесах" розповіли 28 листопада у 41 окремій механізованій бригаді.
Ми їздимо у дощ, сніг, спеку або зливи. - розповідає військовослужбовець кухар Микола, - постійно чуємо стрілянину та гуркіт обстрілів, але не маємо права лишити побратимів голодними. От нещодавно проривались полем, де болота по вуха. Загрузнули, замурзались, як штовхали автівку. Так і їздимо, аж поки не нагодуємо усіх до одного! А наступного дня - знову кухня та у черговий рейс за призначенням.
Меню для наших воїнів смачне та поживне:
- суп,
- борщ,
- каша із м'ясом,
- салати,
- чай,
- кава.
Зараз погода мінлива - то мороз, то відлига, мокрий сніг змінюється дощем і навпаки. Тому готують свіжу цибулю, часник, перець, інші овочі, фрукти, аби у хлопців був гарний імунітет і не підкосила нежить чи інша хвороба!
Замість стін та даху, столів і стільців - кузов автомобіля, ліс, поле, окопи, бліндажі. Але всі вже звикли, - каже кухар.
Бійці дуже вдячні екіпажу "кухні на колесах" за харчування. Тішиться також їхній улюбленець - песик Патрон.
Знає, що завжди отримає смаколик у подарунок. Колись прибився ще малюком та виріс у справжнього чотирилапого солдата! - розповідають військові.
Хлопці годують дуже смачно, наче вдома, - каже боєць Василь, - дуже приємно, що не забувають та турбуються про нас. Голодний та спраглий солдат багато не навоює. А так ми, із новими силами, битимемо російських загарбників, аж поки не виженемо їх геть з рідної України!
Нагадаємо, попри те, що Олександр значно молодший від деяких побратимів, з якими проходить службу в штурмовому підрозділі окремої бригади імені князя Романа Великого, через особисті морально-ділові якості, надзвичайне почуття гумору, а також здатність легко налагоджувати контакт, він вже давно завоював довіру колективу. А командування оцінило це - Олександр обійняв посаду головного сержанта роти…
