Технопарк «Кристал»: інтерв’ю з американською консультанткою Мар’яною Татарин про запуск інноваційної екосистеми у Вінниці

Грудень 2024 року для Вінниці — про точку неповернення: місто повертає до життя ідею Інноваційно-Технологічного Парку «Кристал».

За втілення відповідає команда Вінницької ІТ Асоціації, а консультанткою з міжнародних партнерств і фінансової стійкості виступає Мар’яна Татарин — CPA-експертка з багаторічним досвідом у США та Європі.

Наше завдання — не відкрити чергову будівлю, а створити екосистему, яка живе на власних грошових потоках і зростає завдяки співучасті резидентів, — підкреслює вона.

Перший контакт із вінницьким ІТ-парком у Мар’яни стався наприкінці 2022-го, коли команда Асоціації дискутувала модель M9. Війна та стрімкі зрушення на технологічному ринку змусили поставити амбітний проєкт на паузу. У цей період народжується тимчасове рішення — UME PLACE на проспекті Космонавтів, 30а (8-й поверх). Простір площею 860 м² став лабораторією, де тестувалися управлінські гіпотези, юніт-економіка та формати взаємодії між стартапами, освітніми інституціями й бізнесом.

UME PLACE дав нам безпечний полігон, — каже Мар’яна. — Ми могли рахувати, помилятися, швидко виправлятися і знову рахувати. Для консультанта це розкіш.

У другій половині 2024-го до ідеї «Кристалу» повернулися Дарія Нишпорська та Дмитро Софина разом із командою Вінницької ІТ Асоціації. Вони запросили Мар’яну долучитися до процесу як консультантку з міжнародних партнерств і фінансової стійкості. Перед нею стояло завдання створити модель, яка зробить проєкт не лише архітектурною ініціативою, а реальною екосистемою з довгостроковою перспективою.

Вона дивиться на технопарк не як на нерухомість, а як на мережу спільної цінності: кожен резидент — активний партнер, що впливає на стабільність усієї системи.

Моя роль як CPA — перетворити ентузіазм на передбачувані грошові потоки: прописати правила, визначити вартість залучення й утримання резидентів, зрозуміти, які сервіси монетизуються, а які — підсилюють екосистему опосередковано, — пояснює вона.

Практичні дані з UME PLACE допомогли сформувати прозору математику: планові операційні витрати, сценарії комунальних платежів, пороги заповнюваності, пакетування сервісів і спільних просторів, а також правила співфінансування.

Ми заклали модель співучасті: замість простої “оренди метра” резиденти отримують набір сервісів і можливостей у межах парку — від доступу до R&D-інфраструктури до навчальних програм, — і разом беруть участь у покритті витрат. Це дозволяє утримувати умови конкурентними, а систему — стійкою, — каже Мар’яна.

Сигнал попиту команда отримала ще до публічної презентації. 14 жовтня 2024 року на Innovation Day концепт «Кристалу» показали ширшому колу: технологічним компаніям, стартапам, освітнім закладам і підтримуючим організаціям.

Попит виявився вищим за наші консервативні прогнози, — визнає Мар’яна. — У країні війна, але бізнес прагматично шукає простори, де можна працювати, обмінюватися знаннями і зменшувати ризики через кооперацію.

Станом на кінець грудня 2024-го попередні заявки закривають понад 50% доступних площ — саме з боку профільних резидентів.

Важлива частина цієї історії — партнерство з містом. У Вінницькій міській раді з 2017 року готували підґрунтя для інноваційного парку: дослідження, технічна підготовка, інституційна рамка.

Команда міста зробила велику “домашню роботу”. Наше завдання — зшити це з потребами резидентів і вимогами ринку так, щоб об’єкт не залежав від донорських ін’єкцій, а мав свою економіку, — каже експертка.

На 2025 рік «Кристал» заходить із чітким планом: завершити галузеве дослідження (ініційоване ІТ Асоціацією), провалідувати фінансову модель на даних заявок і пілотних контрактів, синхронізувати сервісну пропозицію з очікуваннями резидентів і міжнародних партнерів, а також підготувати операційні регламенти для старту.

Мене цікавить довга дистанція, — підкреслює Мар’яна. — Перший рік — це про дисципліну: прозора аналітика, контроль витрат, зрозумілий пайплайн резидентів і швидкі рішення, коли щось не працює. Екосистеми виграють стабільністю, а не підрахунком стрічок на відкритті.

Її міжнародний досвід додає тверезості: там, де на зрілих ринках інноваційні кластери дозрівають роками, український контекст пришвидшує цикл — не з романтики, а з потреби виживати.

Те, що в мирних умовах займає п’ять-сім років, в Україні стискається до двох-трьох. Це складно, але й дарує унікальну управлінську оптику: що справді створює цінність, а що — лише декорація, — резюмує вона.

Для самої Мар’яни «Кристал» — більше, ніж проєкт. Це спосіб повернути експертизу додому в момент, коли кожне робоче місце й кожна нова навчальна програма мають вагу.

Це особиста історія, — каже вона. — Я хочу, щоб у Вінниці був простір, де технологічні команди виростають, а міжнародні партнери бачать зрозумілу логіку — і лишаються надовго.

І саме такою логікою сьогодні проживає технопарк: замість “будівлі з вивіскою” — екосистема з математикою, сервісами та попитом, який уже почав формувати чергу.