Житомирянка порівняла свій обласний центр та Вінницю - і тепер хоче в нас жити
Інтернет-видання «Житомир-Онлайн» опублікувало днями міркування житомирянки, яка вирішила порівняти свій обласний центр та Вінницю.
З'ясувалось, що навіть в умовах воєнного часу переваги Вінниці очевидні для всіх - і для наших земляків, і для вимушених переселенців.
Далі подаємо текст житомирянки без скорочень:
Я люблю Житомир. Але в минулу неділю мені було за нього боляче та соромно. Я повернулась з Вінниці. І знаєте - тепер хочеться там пожити. (Хто мене знає - знає, що зі мною такого не буває ніколи.)
За одні вихідні Вінниця вийшла у моїй голові у ТОП-3 улюблених міст України. Що мене вразило найдужче, як людину без машини, що гуляла і в центрі, і на околиці:
1. Мої улюблені трамваї. Дуже люблю цей транспорт і там є принаймні 4-6 маршрутів, уявляєте? З околиці до центра за 30 хвилин у будь-яку погоду? Всі трамваї гарні, доглянуті, чистенькі - і старі й нові. Обожнюю наші трамваї! Але не згадаю року, коли якийсь "геній" на машині не запропонує його відмінити. Бісить відсутність логіки у таких людей. Весь світ переходить на електротранспорт, а Житомир тягне у протилежну сторону; трамваї - швидкі, надійні, ходять за графіком. І знаєте - не у всіх є машини, на жаль, чи на щастя.
2. Чисто аж гидко. Нагуляли до 20000 кроків і всюди чисто. Вулиці, сквери, парки. Була у парку, що на околиці та схожий на наш гідропарк, але без річки - просто космос. Дерева всі старі й високі, затінок, лавок на кожному кроці, всіляке для дітей і ... чисто. Потім була довга вулиця (Космонавтів) і ще один парк і вже з озером. І знову - круті лавки, круті катамарани, кучу ще радянських, але чистих, доглянутих та безкоштовних шезлонгів, лежаків і всякого. І знову - чисто. І ні, чисто - не тому, що не смітять. І не тому, що суботники, чи як там вони зараз називаються (дні коли ті, хто ніколи не смітить, прибирають за тими, хто смітить завжди), а там багато великих, адекватних смітників. Таких, не на одну-дві пляшки. А таких, як у нас ще трапляються - бетонні, круглі, тільки нового зразка, з попільничками.
3. Велосипеди та самокати. У Житомирі, наскільки я знаю, є одна офіційно та законно виділена велодоріжка, 100 метрів біля ЦУМу. І та - кусочок дороги. У Вінниці - велодоріжки всюди! І всі, що я бачила - як окрема частина тротуару. Вартість велосипеда в оренду - 25 грн на годину. 250 - на місяць. Круто, правда? Багато людей їздить на велосипедах і самокатах. До речі, самокати є брендовані, а є муніципальні. І вони також всюди. Ціна - 9 грн за 10 хвилин.
4. Дороги. Скажу тут не лише за Вінницю, де дороги як у Харкові по якості. З мого досвіду подорожей по нашій області та по Україні, а цього досвіду багато - у Житомирі найгірша якість доріг з усіх міст, що я була. Найгірша! Заїхав у Житомир і прям відчуваєш - ооо, Житомир. А про тротуари краще взагалі не говорити, у Вінниці вони - ідеальні. Дрібненька, гарненька плиточка чи рівнесенький асфальт.
Чому у Житомирі не так?.. Я розумію, що у Вінницю вкладали багато, дуже багато грошей. Але Вінниця і більша за Житомир. І так, деякі речі складно змінити, додати лінії трамваїв чи велодоріжки, наприклад. Але відверто: Кожен адекватний житомирянин боїться реконструкції скверів і парків. Хто їх узгоджує, чим і як думають ці люди?..
Зараз боюсь за гідропарк, бо все починається з вирубування дерев і те, що виходить - далеко не завжди орієнтовано на зручне використання (про зеленбуд, що обкушує дерева навіть згадувати не буду). Дороги - жах. Тротуари "добре, хоч так зробили" вже розсипаються і плитка хитається, провалюється, ринви виламані. Навіть Михайлівська! Смітників мало і вони часто повні та недоглянуті.
Деякі зміни потребують велетенських фінансів, так. Але ж не всі. І може, якщо зразу робити якісно, то воно і буде стояти десятиліттями. Люблю Житомир. Болить за Житомир.
Нагадаємо, Національне агентство ІВІ-Rating підтвердило для Вінниці показник "invAА", що характеризується відмінною інвестиційною привабливістю. Про це повідомляє Вінницька міська рада.
