Як розпізнати фейк: поради для українців як перевіряти інформацію і не потрапити на гачок пропаганди
Повідомлення про масовані комбіновані ракетні удари неодноразово отримували українці у своїх месенджерах. І навіть розсилали їх друзям і знайомим, аби попередити про загрозу. Однак згодом з’явилась офіційна інформація від ГУР, що це фейк.
Завдання таких фейків - посилити невроз та невдоволення в і без того стурбованого населення. Адже люди у стресі легше піддаються інформаційному впливу. Перша і головна ознака фейку - це емоційність. Якщо вже у заголовку є інформація, яка вас шокує, обурює, весь текст, або його частина написані великими літерами, стоять знаки оклику - то ця новина повинна вас насторожити. З великою ймовірністю - перед вами фейк.
Надійні новини базуються на фактах і містять посилання на джерела інформації. Якщо ж їх немає, швидше за все новина фейкова. Якщо є - варто перевірити чи вони дійсні. Буває, росіяни роблять клон сайту і під виглядом українського видання публікують неправдиві новини. Часто фейкові новини містять орфографічні та граматичні помилки. Бо часто - перекладені за допомогою гугл-перекладача, або ж написані людиною, яка не знає українського правопису.
Потрібно також дивитися на дату та час публікації. Часто старі публікації можуть видавати за нові, тому інформація може бути застарілою. Або фото чи відео з однієї події можуть подаватись, як доказ зовсім іншої події.
Але для чого ведеться така кропітка робота російських пропагандистів?
Ось основні цілі:
- Поширення паніки, страху, зневіри серед цивільного населення
- Розпалювання ворожнечі всередині суспільства на тему економічних складнощів, проблем біженців, поділу на схід та захід, політичних протиріч
- Поширення міфів та наративів щодо приниження українського суспільства, як самостійної самодостатньої нації
- Дискредитація міжнародних партнерів України
- Дискредитація самої України перед міжнародними партнерами
росіяни ведуть інформаційну війну, якій ми маємо уміти протистояти. Тож варто не забувати про критичне мислення. Обов'язково перевіряти інформацію, перед тим, як її поширити чи у неї повірити. А також можна зазирати на ресурси, як професійно займаються розвінчуванням фейків, як от "Стоп-фейк" та "Детектор медіа". Там можна знайти спростування тієї самої інформації, яку щойно мали переслати друзям та знайомим.
Нагадаємо, до студії ТЕЛЕРАНКУ СВІТАНКУ завітав Вадим Мазурик — представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області. Говорили про медіаграмотність та медійність у часи війни.
