Вже три роки у Вінниці працює вертикальна ферма - як все влаштовано
У Вінниці майже три роки працює вертикальна ферма Future farm, де у кілька ярусів вирощують свіже листя салату. Це сімейний бізнес, який заснувало молоде подружжя Марія і Микола Кислейко. Вони навчалися у Польщі, але замість вступу на магістратуру у 2021 році повернулись до Вінниці і відкрили власну справу.
Їхня вертикальна ферма - це невелике приміщення, в якому розташовані два великі стелажі по шість метрів у довжину і з чотирма ярусами кожен. За місяць там вирощують до 650 кілограмів свіжої зелені. А готову продукцію постачають у кілька вінницьких ресторанів та у локальну мережу фермерських крамниць.
Про те, чому вирішили зайнятися цим бізнесом, і як працює їхня сіті-ферма, Марія і Микола розповіли для туристичного сайту міста.
- Що спонукало відкрити сіті-ферму?
Микола: Після школи ми з Марією вирішили, що поїдемо здобувати знання до Європи. У нас був запит - повернутися в Україну з класною ідеєю. Ми навчалися в Академії Леона Козьмінського, яка вважається однією з топових бізнес-шкіл Східної Європи. І, живучи у Варшаві, завжди купували зелень. В якийсь час Марія вирішила стати вегетаріанкою, тому ми дуже багато вживали листя салату, яке мало кореневу систему і довго зберігалося. Подумали, що в Україні, а тим більше у Вінниці, такого продукту немає, і було б круто реалізувати це тут, щоб мати доступ до дійсно свіжої якісної зелені. Ми мали продовжувати навчання і їхати далі на магістратуру у Швецію, але повернулися в Україну і почали цей бізнес.
Марія: Рішення прийняли буквально за три місяці. Ще символічно - Коля натрапив на статтю, що ринок вегетаріанства в Україні стрімко зростає, і щоб забезпечити потреби більшої кількості людей, активно набирають популярності вертикальні ферми. Ми порадилися і вирішили спробувати, чому б ні. Почали шукати, як вирощувати зелень, як це робити саме в такому форматі, як нам би хотілося. На той час в Україні таких великих масштабних ферм було біля п’яти. Зараз їх більше. Але ми зайшли, можна сказати, ще в зовсім-зовсім свіжу нішу, майже без конкурентів. Я знайшла підрядників, які проектують і будують такі ферми, і ми все робили через них. Але на сьогодні ми вже й самі можемо будувати такі ферми, не залучаючи спеціалістів, як це було на початку.
Микола: Пів року грубо кажучи, в нас це зайняло. З квітня ми почали ремонт у цьому приміщенні, у червні почали монтаж обладнання, а в серпні уже мали перший врожай.
- Як працює вертикальна ферма Future farm?
Одна з головних особливостей цієї сіті-ферми - це те, що рослини вирощують методом гідропоніки: не у ґрунті, а у пористому субстраті, через який постійно циркулює вода. У рослин контрольована температура, вологість повітря, а також рівень вуглекислого газу, який подається з балонів. А за рахунок закритого середовища рослини не потребують обробки від шкідників.
Ще одна перевага вертикальної ферми - вона займає менше площі, ніж у традиційному вирощуванні, економить ресурси і дає врожай протягом усього року, адже не залежить від погодних умов.
Микола: Ми вирощуємо на сьогодні чотири тисячі штук салату в місяць (тобто, тисячу в тиждень), і виходить приблизно 600-650 кілограмів продукції. Це батавія зелена, батавія червона, салат ромен, салат дуболистий і саланова клі. Ми не вирощуємо найпопулярніші види, які можна знайти в будь-якому магазині, а прагнемо більше до унікальності. І дійсно по харчових, по видових якостях наші салати переважають.
Микола: Щоб виростити такий обсяг продукції на землі, потрібно було б 200-240 кв.м. Ми зараз його вирощуємо на 60 м2 (тобто, використовуємо в 3-4 рази менше площі). Також ми використовуємо на 90% менше води, ніж у традиційному вирощуванні, і на 90% менше мінеральних добрив. Рослинам же потрібно з чогось рости, тому ми розмішуємо добрива з водою і так доставляємо до рослин. Це ефективніше, ніж традиційне вирощування у землі. Тому що з землі рослини візьмуть тільки 10 частину добрив, а нам треба насипати мало, тому що вони беруть повністю все.
Марія: Ми їх ніби годуємо "з ложечки". Ще важливий момент, що у нас зовсім немає пестицидів. Тобто ми максимально натуральний екологічний продукт.
- Де реалізовуєте продукцію і чи плануєте збільшити виробництво?
Микола: Ми реалізуємо нашу продукцію в магазинах локальної фермерської мережі і працюємо з чотирма популярними у місті ресторанами.
Марія: З нами хочуть працювати й інші, але в нас зараз немає можливості їх забезпечити - всю свою продукцію ми збуваємо. Тому якраз думаємо над питанням розширення, розбудови самої ферми. Ми бачимо, що продукт цінується, що він дійсно якісний, що люди прагнуть до більш екологічного і здорового споживання. Тому будемо сподіватись, що і база наших клієнтів теж збільшиться. І маємо ще окремий проект - теплицю. Коля там як один із засновників.
Микола: Це, грубо кажучи, партнерський проект. На нашу експертність знайшлися люди, які теж хочуть розвивати цю нішу, і зараз ми запустили новий проєкт у Вінницькому районі. Все так само на гідропоніці і без пестицидів. Просто якщо тут ми вирощуємо на поверхах зі штучним світлом, то там все буде на одному рівні під сонцем. Це можливість оптимізувати витрати, адже сьогодні ціна електроенергії висока. Тому салату у Вінниці свіжого якісного буде набагато більше. Можливо, незабаром вінничани навіть зможуть знайти його на полицях супермаркетів.
Микола: Є люди, які цікавляться розвитком цієї галузі, і хочуть інвестувати у різних містах. До нас зверталися за порадами і консультацією з Житомира, Хмельницького, Львова, Одеси, Закарпаття… В Харкові є колеги, які так само мають ферму, розширюються, вкладають гроші… Бо, щоб побудувати таку ферму, потрібно вкласти десятки тисяч доларів. А сьогодні чим ближче ти до лінії фронту, тим більше думаєш, вкладати гроші чи ні.
Марія: До нас звертаються навіть з-за кордону. З Азербайджану багато пишуть, з Чехії нам писали, з Австрії, що хочуть відкривати там свої ферми. Але переважно це все українці. Коли ми самі починали, то якраз до існуючих на той час ферм зверталися за порадою. Але більшість нам відмовили, боячись конкуренції. Тому зараз ми намагаємося не бути такими жадібними, адже на кожного знайдеться свій клієнт. Якщо людина визначилась, що хоче цим займатися і їй потрібен певний супровід, то ми відкриті. В нас є така можливість на платній основі.
- Чи були помилки, яких сьогодні, маючи досвід за плечима, ви б уже не припустились?
Марія: У перший рік становлення ми зіштовхнулися з тим, що нам не вистачало знань. Ми не закінчили біохімічні, агрономічні факультети. Все це вивчали самі, тому був викинутий не один врожай, допоки ми дійшли до якоїсь стабільності. На сьогодні ми вже добре розуміємося і можемо будувати такі ферми самостійно, не залучаючи спеціалістів, як це було на початку.
Марія: Також перші два роки ми працювали вдвох. Але зараз в нас вже є працівник на постійній основі. Тому що для того, щоб рости, щоб спрямувати час на написання грантів, наприклад, чи на якісь маркетингові моменти, то механічну роботу (посадити-пересадити, якийсь поганий листочок відірвати) ми вже делегуємо.
Марія: І плюс на початку повномасштабної війни теж був такий виклик для нас. Ми віддали той врожай на інші потреби і зупинили виробництво, тому що на все потрібні кошти: на електроенергію, на утримання, на оренду… В принципі це було правильне рішення, тому що в більшості ми постачаємо на ресторани, а всі ресторани тоді закрилися на 2-3 місяці. І ми не знали, як будуть розвиватися події - всі стали на стоп. Але коли почали закликати бізнес повертатися до роботи, ми почали наново відновлюватися і налагоджувати зв’язки.
Микола: Нам потрібно було шість тижнів, щоб перезапуститися. Саме стільки займає весь цикл: від посадки і до першого врожаю. А потім воно вже працює циклічно. Тому вже з літа 2023 року ми почали працювати стабільно і повноцінно.
Нагадаємо, сімнадцять сортів та гібридів перцю вирощує колишня вчителька, а нині - фермерка Катерина Олійник. Свою справу розпочала на Вінниччині.
