«Вірити в себе і не слухати нікого»: переселенка з Харкова розповіла, як запустила у Вінниці дитячий центр
Харків'янка Ольга, мати двох дітей, переїхала до Вінниці, рятуючи родину від обстрілів. Тут вона з нуля запустила проєкт «Домашка без сліз». Згодом він виріс у дитячий хаб із кількома напрямками.
Про це 11 жовтня інформує ВІТА ТБ.
За чим я їхала — це спокійне життя і нормальна школа для дітей. Дивилася на своїх дітей і розуміла, що там просто півтора року надолужувати треба через онлайн-навчання, — пояснила жінка.
До підприємництва Ольга прийшла не відразу. Тривалий час зосереджувалась на материнстві, очолювала батьківські комітети в школах і садочках. Бажання реалізуватися та мати власний заробіток підштовхнуло її до змін. Уже під час повномасштабної війни харків'янка відкрила в рідному місті магазин солодощів: навчилася складати бізнес-плани й вигравати гранти.
Найскладнішим тоді виявилося те, що оточення її не підтримало.
Сподівалася, що позаду мене буде група підтримки, бігатимуть якісь черлідери й казатимуть: клас, давай, у тебе все вийде! Але зрозуміла, що цих черлідерів немає і мені треба самій: придумала — роби. Мені все одно треба було йти вирішувати питання самостійно, — згадує Ольга.
Через безперервні атаки на Харків — ранки з десятками вибухів і щовечірні нальоти дронів — жити й вчитися там стало неможливо. Навчання звелося до онлайну та коротких уроків у метрошколі, тож діти втрачали інтерес до знань.
Чому у Вінниці не вийшло із солодощами
У Вінниці родина відчула різницю: діти пішли на справжнє очне навчання, з ярмарками й марафонами. А от відродити магазин солодощів не вдалося — бракувало потрібних постачальників, а оренда виявилася надто дорогою.
Не знайшла такого місця, щоб усі зірки зійшлися й це було те місце, де я хочу бути... Або це була дуже дорога оренда, тому я не погоджувалася, — пояснює Ольга.
Далі виникла нова проблема: діти пішли до 3-го та 5-го класів, і гостро постало питання домашніх завдань. Місць у групах продовженого дня у вінницьких школах не вистачало, а дітям-переселенцям потрібна була допомога, щоб надолужити пропущену програму. Ольга зрозуміла, що з таким самим клопотом стикаються сотні вінницьких батьків, і вирішила діяти. Так з'явилася ідея «Домашки без сліз».
На відміну від попередніх бізнес-спроб, у Вінниці задум сприйняли дуже відкрито.
У мене коли виникла ця ідея, дуже просто знайшлося приміщення. Дала рекламу у школі, де навчаються мої діти, сходила в садочок, в іншу школу поблизу... Всі так відкрито реагували: звичайно, це ж діти, давайте! Пішов такий класний відгук, що я зрозуміла: роблю все правильно, — розповідає засновниця проєкту.
Від домашніх завдань до «няні на годину»
Перелік послуг швидко зростав відповідно до запитів вінничан. Крім допомоги з уроками, у хабі з'явилися:
- група продовженого дня для батьків, які працюють допізна;
- додаткові заняття;
- послуга «няня на годину» для молодих батьків;
- логопедичний напрямок;
- групи для малюків від двох років.
Кошти на закупівлю матеріалів Ольга отримала завдяки гранту благодійного фонду «Карітас».
Головним показником успіху для неї стали рекомендації «з вуст в уста» та вдячність клієнтів.
Коли нові батьки приходять і кажуть: а нам вас порадили, вона до вас ходила, — для мене це був момент, коли я відчула, що реалізована. Якщо радять, значить роблю все правильно... Тут я почувалася на своєму місці, — зізнається Ольга.
Нині харків'янка, яка колись була розгубленою мамою в декреті, впевнено веде власну справу. Вона мріє відкрити у Вінниці великий багатоповерховий дитячий центр.
Тим, хто вагається, чи починати власний бізнес, радить насамперед покладатися на себе.
Вірити в себе і не слухати нікого. Навіть якщо вас не підтримують і кажуть, що нічого не вийде. Найголовніше — ніхто, крім вас, не знає, як краще для вас і що ви вмієте. Тому вірте в себе і робіть те, що придумали — тоді буде найкращий результат, — переконана підприємиця.
Соціальна адаптація та підтримка родин внутрішньо переміщених осіб залишаються важливим напрямком для Вінницької громади.
Зокрема, в місті регулярно організовують безкоштовні заходи, як-от проведення літнього табору для дітей та підлітків з-поміж ВПО.






