Вінниця у скорботі: 30-річний переселенець із Донеччини Дмитро Бірібкін загинув, боронячи Україну

Вінниця 27 серпня проводжає в останню путь морського піхотинця Дмитра Бірібкіна. Уродженець Донеччини загинув у бою поблизу села Новоселидівка Покровського району на Донеччині.

Про це інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Вінницьку міську раду.

Уродженець Донеччини став до лав Збройних Сил України в жовтні 2024 року. Із позивним «Робін Гуд» воїн виконував бойові завдання у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Життя мужнього Захисника обірвалося 7 листопада 2024 року в бою поблизу села Новоселидівка Покровського району Донецької області. Герою назавжди залишилося 30 років, — йдеться у повідомленні.

«Ніколи не зраджу свою рідну Батьківщину та захищатиму кожного», — з такими словами Дмитро вирушив на війну, згадують рідні.

Він уособлював непохитну віру у справедливість, постійно прагнув допомагати та підтримувати слабших. Син за своїми моральними цінностями справді нагадував сучасного «Робіна Гуда». Був тим, хто першим прийде на допомогу та кинеться в бій, прикриваючи інших. Саме таким його знали побратими, саме таким світлим промінчиком він залишиться в пам'яті всіх, хто його знав, — ділиться мати полеглого воїна Неля.

Дмитро Бірібкін народився 28 вересня 1994 року в місті Добропілля Покровського району Донецької області. Після закінчення місцевої школи здобув професійну освіту у Слов'янському фаховому коледжі транспортної інфраструктури та пов'язав своє життя із залізницею. У Добропіллі Дмитро працював упорядником поїздів.

З початком повномасштабного російського вторгнення разом із великою родиною — мамою, трьома братами та сестрою — був змушений залишити рідну домівку. Надійним та безпечним прихистком для сім'ї стала Вінниця.

Діма вирізнявся світлою та доброю душею, яких небагато. Він зовсім не мав шкідливих звичок. Був лагідним і надзвичайно чуйним. Як наймолодший серед моїх синів він з підліткового віку допомагав мені в усьому: няньчився із сестричкою, порався по господарству. Коли ж кілька років тому я травмувала ногу, практично носив мене на руках, не відходив ні на крок і виходив… Наполегливим Дмитро був і в досягненні своїх цілей: якщо чогось прагнув — свого добивався. Навіть після розлучення залишався відданим батьком для донечки. Повернувшись із війни, син мріяв побудувати міцну сім'ю, виховувати в мирі дітей та працювати на благо відновлення країни, — згадує мати.

Прощання з Героєм

• Церемонія прощання з Дмитром Бірібкіним розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
• Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вінниця вже не раз прощалася з бійцями 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського: на тому ж Донецькому напрямку загинув 35-річний доброволець, а поблизу Кринок, Курахового та Покровська воював і загинув старший матрос Сергій Арбузов. Служив у цій же бригаді й артилерист, з яким громада прощалася окремо.