Вінниця проводжає у вічність оборонця України зі штурмового відділення
Вінниця у невимовній скорботі прощається із воїном, який загинув на війні з російськими окупантами – Костянтина Пономаренка.
Костянтин Пономаренко – випускник Києво-Могилянської академії, історик та журналіст – з перших днів повномасштабного російського вторгнення пішов боронити Україну.
Перспектива служити у тилових підрозділах його не влаштовувала, тож за першої ж можливості добровольцем долучився до бойової частини. Воював у складі 425 окремого штурмового батальйону «Скала», де був знаний за позивним «Ван Гог».
На посаді стрільця-снайпера штурмового відділення взводу виконував бойові завдання на покровському напрямку. Після одного з таких 2 квітня 2024 року поблизу села Костянтинівка зв’язок із воїном було втрачено.
Майже півтора року рідні вважали його зниклим безвісти та сподівалися на краще. Проте, дива не сталося. Костянтину навічно залишилося 32 роки.
Біографію Костянтина Пономаренка важко вмістити у звичні рамки. Він народився 23 квітня 1991 року у Запоріжжі та виховувався у російськомовному середовищі. Коли мав 13 років, родина переїхала до Вінниці та загорівся бажанням досконало вивчити українську. Вступив до ліцею №18, в якому отримав гарні знання. Далі було навчання на кафедрі історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», магістратура – за спеціалізацією «Юдаїка», стажування в Єрусалимському університеті.
Свого часу працював у столиці редактором історичного інтернет-видання, журналістом мультимедійної платформи іномовлення України UATV, КримSOS, а останніми роками перед великою війною обіймав посаду редактора у щотижневому соціально-політичному українському журналі «Фокус». Утім, попри досягнення, Костянтин залишався відкритою та щирою людиною, любив пізнавати світ, історію та культуру інших народів. Особливо цікавився тими, які мали давні зв’язки з Україною та безпосередньо чи опосередковано впливали на її становлення та розвиток. Знав до десятка іноземних мов, з яких шістьма володів майстерно.
Костя був дуже сильною людиною. Його сила полягала у переконаннях, – розповідає мати полеглого воїна Анжеліка. – Мав широкий світогляд, глибоку віру у свої ідеали та принципи, яких ніколи не зраджував. Цим захоплював усіх довкола. Власне завдяки сину і я вивчила українську мову та захопилася історією. Саме він відкрив мені невідомі факти про геноцид українського народу, Голокост… Костя ніколи не зупинявся: багато читав, пізнавав, аналізував. Ще задовго до повномасштабної війни говорив, що її не уникнути. А коли йшов до війська, лише просив, щоб не плакала та пишалася його вчинком і вірила, що повернеться…
У Костянтина Пономаренка залишилась також дружина та семирічна донечка.
Прощання з Героєм
- Церемонія прощання із Захисником розпочнеться о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
- Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Нагадаємо, на війні загинув водій механізованого взводу з Тульчинської громади, житель села Вапнярки - Юрій Вишнівський. Про це інформує Тульчинська районна військова адміністрація.
