Вінниця прощається із захисником Валерієм Гускіним: помер від отриманих на фронті поранень
Вінниця у глибокій скорботі — місто прощається зі своїм захисником, 45-річним Валерієм Гускіним. Життя мужнього вінничанина обірвалося 26 травня через важкі наслідки поранень, отриманих під час виконання бойового завдання.
Про це інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Вінницьку міськраду.
Валерій Гускін став до лав Збройних Сил України минулого року. Боронив суверенітет держави у складі 157-ї окремої механізованої бригади. Як стрілець-помічник гранатометника мотопіхотного батальйону, щодня ризикував життям на передовій, — йдеться у повідомленні.
Фатальний бій відбувся 7 травня поблизу села Новодмитрівка на Сумщині: під час ворожої атаки дронів Валерій дістав численні поранення та контузію. Попри зусилля медиків, тривале лікування та реабілітацію, серце воїна не витримало навантаження.
Валерій народився 3 грудня 1980 року в рідній Вінниці. Навчався у середній школі №32, а згодом опанував фах слюсаря у Вінницькому професійно-технічному училищі №4 (нині — професійний коледж цифрових технологій та підприємництва).
У цивільному житті працював на різних міських підприємствах, а останнім місцем його роботи стало ТОВ «Аграна Фрут Україна».
Рідні згадують Валерія як людину надзвичайної доброти та ерудиції.
За словами брата Олександра, Валерій мав феноменальну пам’ять, обожнював читати та розв'язувати інтелектуальні головоломки
Він мав величезне серце і був із тих рідкісних людей, які за першим покликом мчать на допомогу, — поділився спогадами брат Героя.
Прощання з Героєм
- церемонія вшанування пам'яті Небесного Воїна розпочнеться о 10:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі;
- останній спочинок захисник знайде об 11:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Земляки висловлюють щирі співчуття родині та близьким полеглого Героя.
Нагадаємо, вінницька громада схиляє голови у скорботі: місто проводжає в останню путь свого захисника, 24-річного Віктора Аміра. Попри свою молодість, Віктор прийняв доросле та свідоме рішення — влітку 2024 року він добровільно став до лав Збройних Сил України, залишивши цивільну професію заради оборони держави.
