Вінниця прощається із добровольцем, який воював на найгарячіших ділянках фронту

Вінницька громада знову схиляє голову, проводжаючи останнім земним шляхом полеглого Захисника України. Дмитро Гриневич за покликом серця став до військового строю у перший день повномасштабного російського вторгнення. 

Розпочинав у лавах Вінницької територіальної оборони, звідки невдовзі рушив на передову. Його бойова біографія включала найгарячіші ділянки фронту, зокрема Херсон, Кринки, Вугледар, а згодом службу в легендарній 414-й окремій бригаді безпілотних систем, відомої як «Птахи Мадяра». У її складі він отримав позивний «Чайка». 

Виконував бойові завдання на посаді водія-електрика екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. За визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України його було нагороджено нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнаками Командувача Сил Безпілотних Систем, такими як «Вогнепальна зброя» та «Бойовий ніж». Воїн загинув 2 січня. Йому навічно залишилося 35 років.

Історія Дмитра – це приклад безумовної відданості Батьківщині та любові до людей. Його загибель стала особистою трагедією для багатьох, зараз мій телефон буквально закипає від дзвінків та повідомлень зі співчуттями, – каже брат полеглого воїна В'ячеслав. – Захищати країну від ворога – було особистим рішенням Дмитра. Він не чекав на повістку та ні з ким не радився, а просто поставив мене та матір перед фактом: “Я вже у військкоматі…” Це було 24 лютого 2022 року

Дмитро Гриневич народився 30 січня 1990 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №27 займався бізнесом. Уже перебуваючи на війську, обмінявся шлюбними обітницями зі своєю коханою дівчиною та 2,5 роки тому став батьком чарівної донечки Злати.

Він жив на шаленій швидкості, ніби поспішаючи все встигнути, все спробувати. Не розмінювався на те, що здавалося не суттєвим, не вартим уваги. Єдине, на що ніколи не шкодував часу та сил – це на спілкування з рідними, близькими, друзями та знайомими. Був готовий кожного підтримати у важку хвилину, – розповідає брат загиблого Героя В'ячеслав. – Не знаю, як з'явився у Дмитра позивний “Чайка”, але він надзвичайно влучний. У ньому поєдналися притаманні йому волелюбність, нетерпимість до ворога та неймовірна сила духу…

Прощання з Героєм

• Церемонія прощання з Дмитром Гриневичем розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Д. Білоконя, 20 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
• Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Нагадаємо, він не був військовим, але його душа не знала спокою допоки в країні триває війна. Олександр Олійник добровільно долучився до Збройних Сил України.