Вінницький телеканал «ВІТА» впроваджує переклад ефірів на жестову мову
Інформаційна безбар’єрність така ж важлива, як і фізична. Вінницькі медіа – телеканал «ВІТА» та радіо «Місто над Бугом» у співпраці з Вінницькою обласною організацією УТОГ реалізують ініціативу перекладу ефірів на жестову мову в межах Програми розвитку безбар’єрного простору ВМТГ на 2024-2027 роки.
Перекладачі жестової мови допоможуть людям з порушеннями слуху мати більше можливостей отримувати актуальну інформацію про життя громади, країни та світу.
За словами голови Вінницької обласної організації УТОГ Галини Дяченко, люди з порушеннями слуху потребують спілкування, зокрема комунікації з фахівцями в різних інстанціях. В цьому їм допомагають перекладачі жестової мови. Наразі на обліку в організації близько 600 осіб.
Наша організація вже понад 90 років діє у Вінниці й однією з послуг є соціальний супровід перекладача жестової мови. Люди з порушенням слуху часто не можуть самостійно зробити базові речі, особливо ті, що старшого віку. Тому ми їм в цьому допомагаємо. Я рада бути членом Ради безбар’єрності при вінницькому міському голові, адже бачу, як долаються бар’єри й відтепер на місцевому телебаченні та радіо з’явиться переклад жестовою мовою для людей з порушенням слуху. Отож, від себе та представників нашого товариства висловлюю вдячність Вінницькому міському голові Сергію Моргунову за сприяння у розвитку цього напрямку, а також членам Ради та фахівцям відділу безбар’єрності департаменту відновлення та розвитку за докладені зусилля. Інклюзія – це передусім процес включення людей з інвалідністю в активне громадське життя і можливість дізнаватися актуальні новини – це важливий складник в цьому напрямку. Наші підопічні цікавляться тим, що відбувається в житті громади, країни та світу, тож тепер, сподіваюсь, будуть ще більше залучені до цих процесів, – переконана Галина Дяченко.
Як зазначила директорка департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Ольга Ремешевська, Програма безбар’єрного простору ВМТГ на 2024-2027 роки охоплює шість напрямків безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну і громадянську, освітню та економічну, які визначені в рамках Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в України на період до 2030 року.
В напрямку безбар’єрності наша громада почала працювати ще з 2006 року, коли вінничанка та громадська діячка Раїса Панасюк почала привертати увагу до важливості створення інклюзивного та доступного середовища в місті. Відтоді у місті з’явилося чимало сервісів та служб, які опікуються людьми з інвалідністю, а громада тим часом адаптується під їх потреби. Водночас ми розуміємо, що фізичною безбар’єрністю ці процеси не повинні обмежуватися і для нас важливо розбудовувати й інші напрямки, серед яких інформаційна безбар’єрність має неабияке значення, зокрема для людей з порушеннями слуху та зору. Тому ми провели зустрічі з представниками таких організацій, як УТОГ та УТОС, щоб детально з’ясувати їх потреби в цьому напрямі, – розповіла Ольга Ремешевська.
Розширення безбар’єрного доступу до інформації в громаді не обмежиться супроводом перекладачів жестової мови в медіа.
Ми спільно з нашими партнерами будемо напрацьовувати й інші механізми для розвитку цього напрямку, щоб показувати, що це можливо. Будемо розповсюджувати ці практики й на інші громади України. Зараз ми тісно співпрацюємо з Уповноваженою Президента з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною, яка щиро вболіває за ці процеси в Україні, – додала Ольга Ремешевська.
Нагадаємо, у Вінниці проводять безкоштовні курси жестової мови. На заняттях вивчають дактильну абетку та практикують жести. Вчать базові слова з усіх категорій аби мати змогу спілкуватись на різні теми з людьми.
