Вбиває екологію, тварин та самих людей - чому вінничанам не варто палити траву
З настанням потепління на Вінниччині частішають випадки спалювання залишків сухої рослинності. Такі пожежі стаються майже щодня, часто навіть декілька разів за день. Спалювання сухої трави приносить шкоду не лише навколишньому середовищу, а й маленьким тваринам, які гинуть в полум'ї.
Через спалювання сухих трав'яних решток та очеретів гинуть перші зайченята, їжаки та лисенята, які народжуються у березні та інші види тварин і птахів, для яких суха рослинність - місце проживання та схову.
За сильної трав'яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Вони можуть задихнутися або просто згоріти живцем.
Шкодить здоров'ю самих людей
Під час спалювання великої кількості рослинних решток в атмосферу потрапляє близько дев'яти кілограмів димових мікрочастинок. Цей дим містить пил, оксиди азоту, чадний газ, тяжкі метали та ряд канцерогенних речовин.
Під впливом високої температури та відсутності кисню з тліючого листя та трави виділяється бензопірен, який може викликати появу сиплого висипання на шкірі, бронхіт та навіть ракові захворювання.
Крім того, дим від спалювання містить діоксини, дуже отруйні для людини речовини. Він має густий, темний вигляд і неприємний запах, подразнює очі та може спричинити алергічні реакції.
При спалюванні трави у міських умовах можуть горіти й солі важких металів, які оселилися на рослинах. Такий дим містить велику кількість отруйних речовин.
Значна площа горіння та сильний вітер можуть призвести до швидкого переходу невеликого вогнища у неконтрольовану пожежу. Інколи вогонь може легко перекинутися на ліси або будинки, де проживають люди.
Страждає екологія
Рослини зберігають у собі велику кількість вуглецю. Під час спалювання сухої рослинності руйнується трав'яний, кущовий і деревний покрив. Це призводить до вивільнення вуглецю у вигляді різних сполук, які забруднюють атмосферу.
Також під час пожежі руйнується верхній шар ґрунту. Поживні речовини не переходять у форму, яку могли б засвоїти рослини, оскільки гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.
Зазвичай, при перегниванні листя речовини повертаються до ґрунту. Проте під час спалювання утворюється зола. Хоча вона також може використовуватися як добриво, проте в такому випадку до ґрунту потрапляє значно менше корисних речовин, ніж при природному процесі розкладання.
Є поширена думка, що спалювання старої рослинності корисне для молодих рослин, але це не правда. Пожежа знижує потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки багато насіння знаходиться саме у ґрунті.
Яка ж альтернатива?
Щодо методів управління небажаною рослинністю, найефективнішим вважається її косіння. Найбільш слушним часом для цього є жовтень-листопад, щоб у весняний період було чисто. Таким чином, зменшується потреба в палінні рослинності.
Зібрану траву найкраще переробити на компост. Для цього можна використовувати компостну яму, в яку можна складати траву та органічні відходи, наприклад, залишки їжі. Протягом зими це перетвориться на корисне добриво.
Варто пам'ятати, що усі рослини містять вуглець. Коли він спалюється, відбувається викид в атмосферу, але при компостуванні вуглець повертається до ґрунту. Хоча й існують гази, які виділяються, їх кількість невелика.
Також можна придбати спеціальний розчин, що прискорює процес компостування, але найкраще все робити природним шляхом. Ще один варіант - купити готовий дерев'яний компостер, проте важливо, щоб він був добре провітрюваним.
За спалювання доведеться відповідати
Відповідно до чинного законодавства особи, винні у виникненні пожеж в екосистемах, можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності. За самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків громадянам загрожує штраф у розмірі:
- від 3060 до 6120 грн,
- посадовим особам від 15 300 до 21 420 грн.
У разі, якщо під час випалювання рослинності буде виявлено загиблі тварини, порушнику додатково будуть нараховуватись збитки, завдані державі.
Крім того, під час дії воєнного стану спалювання сухої трави чи іншої рослинності може бути кваліфіковано правоохоронними органами як диверсія згідно зі ст. 113 ККУ.
Нагадаємо, попри застереження рятувальників, громадяни вперто продовжують випалювати суху рослинність та сміття. 28 лютого на Вінниччині сталося 24 пожежі в природних екосистемах.
