У вінницькому ліцеї №4 діти створили зелену стіну в їдальні
У вінницькому ліцеї №4 під час перерв тепер працюватиме не лише буфет зі смаколиками, а й зелена стіна з 52 хлорофітумів: із крапельним поливом, замкненим циклом води та LED-фітолампами.
Ідею запропонували самі учні, самі ж її прорахували, змонтували й доглядають. Проєкт реалізували в межах міської ініціативи «Ековектор» за підтримки департаменту освіти Вінницької міської ради.
Екологія – це одна з ключових цілей сталого розвитку. Без відповідального ставлення до довкілля людство не матиме майбутнього. І якщо ми говоримо про дітей, як про майбутніх лідерів, то екологічна свідомість має формуватися вже сьогодні, – зазначає директорка департаменту освіти міської ради Оксана Яценко. – Ті учні, які розробляли ці проєкти, захищали їх і втілювали, отримали набагато більше, ніж просто результат. Вони здобули досвід лідерства, командної роботи, планування і відповідальності за рішення. Це практичний досвід, який допоможе їм бути активними, небайдужими та соціально відповідальними громадянами України.
Від задуму до запуску – це була робота команди хлопців та дівчат. Школярі визначили місце з найбільшим скупченням дітей, обрали непримхливу рослину, продумали технічну частину. Порахували кількість горщиків, схему підведення води, освітлення, графік обслуговування.
Ініціатива повністю належала дітям. Ми допомогли структурувати рішення й перевірити технічні моменти. Хлорофітум – витривалий, безпечний, невибагливий, добре росте в приміщенні, – говорить вчителька біології Людмила Тісовська.
Система працює на замкненому водному циклі: до кожної рослини підведено трубочку для крапельного зрошення, волога стікає в резервуар і знову подається насосом. Розчин регулярно оновлюють. LED-лампи забезпечують стабільний спектр світла для росту. Це економія води й електроенергії та контрольований мікроклімат.
Хлорофітум активно фотосинтезує, частково поглинає окремі речовини з повітря, сприяє підтримці комфортної вологості. Рослина нетоксична. У просторі, де щодня перебувають сотні моїх однолітків, це має значення, – розповідає учень ліцею, один із авторів проєкту Тарас Очашнюк.
Є й навчальний ефект. Учні спостерігають за ростом, ведуть облік поливу, вимірюють освітленість, відсаджують «діток» на пагонах і поступово розширюють конструкцію без додаткових витрат.
Це практика відповідальності, командної роботи, планування ресурсів і технічного мислення. Ми продумали все так, щоб система працювала стабільно і не потребувала зайвих витрат. Діти чергують, перевіряють рівень води, контролюють стан рослин, – додає кураторка проєкту, вчителька біології Аніта Дученко.
Зелена стіна стала частиною життя ліцею. Вона росте разом із тими, хто її створив.
Нагадаємо, у шкільних дворах цвіте лаванда, в теплицях підростають лікарські трави, з яких готують чаї для військових. Під ринвами збирається дощова вода для поливу, а в класах з’являються акваріуми, де учні досліджують водні екосистеми. Так виглядають зміни, які починаються з дитячих ідей і залишаються у школах надовго.
