У Вінниці модернізують стратегічний водогін під Південним Бугом
У Вінниці, в районі вулиці Київської, триває масштабна модернізація магістрального водогону, який є стратегічно важливою артерією для життєзабезпечення міста. Саме ця мережа, що пролягає під товщею води Південного Бугу, забезпечує стабільне водопостачання для мешканців П’ятничан, Кореї, центру міста та частини Вишеньки.
Наразі фахівці виконують заміну дюкерного переходу, що складається з двох ниток протяжністю 72 метри кожна. Роботи проводяться безпосередньо у поймі річки.
Як зазначають у "Вінницяоблводоканалі", старі сталеві труби вже вичерпали свій ресурс: вони постійно давали витоки, а латати їх ставало дедалі складніше.
Процес оновлення розпочався місяць тому з ретельної підготовки. Спочатку в камерах замінили запірну арматуру, що дозволило відключати нитки водогону по черзі. Завдяки цьому вінничани не відчувають жодних труднощів з водопостачанням — послуга надається вчасно та зі стабільним тиском.
Технічно роботи є надзвичайно складними через особливості місцевості:
- фахівці викопали траншею довжиною понад 30 метрів на значній глибині;
- для монтажу використовують спецтехніку, що завозить 12-метрові труби діаметром 600 мм.
Через близькість до річки та ризик зсуву ґрунту було прийнято рішення побудувати спеціальні водопровідні камери. Вони виконують роль опори, дозволяють безпечно проводити зварювальні роботи та з’єднувати нові ділянки мережі зі старими.
На сьогодні одна гілка водогону вже підключена до системи, перебуває під тиском та успішно пройшла тижневі гідравлічні випробування. На другій нитці триває фінальний етап: зачищення труб та приварювання фланців для подальшого під’єднання муфт.
Оновлення цієї ділянки дозволить суттєво підсилити стійкість водозабезпечення Вінниці та гарантувати якісну подачу води без аварійних перебоїв на роки вперед.
Нагадаємо, Вінницька громада співпрацює зі швейцарським Цюрихом, аби оновити інфраструктуру "Вінницяоблводоканалу" та розробити довгострокову водну стратегію громади. Йдеться не лише про модернізацію водоочисної станції, а й про збереження головного джерела водопостачання — Південного Бугу.
