У хабі Місто змістів презентували концепцію мобільності у середмісті Вінниці
У HUB «Місто змістів» зібралися представники Вінницької міської ради, проєктанти, будівельники, ініціативні вінничани, щоб обговорити Альбом стандартних рішень для міського простору, поставити свої питання та висловити коментарі щодо документа.
Учасники зосередилися на ключових вимогах щодо забезпечення доступності міського середовища з урахуванням державно-будівельних норм.
З огляду на реалії сьогодення, тема доступності є надзвичайно актуальною. Тому Вінниця долучилася до проєкту “Рух без бар’єрів”. У межах цієї ініціативи в місті розробляють перший комплексний маршрут безбар’єрності. Сьогодні важливо об'єднувати зусилля та ухвалювати ті рішення, яких вимагає суспільство. Наразі є багато нормативних документів, за якими оцінюється безбар'єрне середовище. І кількість критеріїв у них за останній час зросла з 29 до 69. Це нові вимоги до простору, але ми маємо робити максимум, щоб їх дотримуватись. Адже за кожною з цих вимог комфорт і якість життя людей, – зазначив заступник міського голови Ігор Откидач.
Він також додав, що безбар’єрне середовище у Вінниці почало формуватись з 2006 року за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк. На той час у місті була створена тематична програма «Вінниця зручна для всіх», яка передбачала розвиток сучасного європейського міста, в якому комфортно всім без винятку.
Про дві частини Альбому стандартних рішень розповів головний експерт з просторового планування КП «Агенція просторового розвитку» Максим Кравчук.
Він детально та з візуалізаціями розповів про стандарти для об’єктів вуличної інфраструктури: зовнішніх сходів та пандусів, ширини тротуарів, параметрів посадкових майданчиків громадського транспорту, що складають першу частину документа. Та зупинився на вимогах безбар’єрності житлових та громадських споруд у частині вхідних груп: пандусів, східців, місць загального користування, що входять у другу частину Альбому стандартних рішень для міського простору.
Ініціатор такої зустрічі – департамент відновлення та розвитку міськради, за організації департаментів міської ради: архітектури та містобудування, капітального будівництва, архітектурно-будівельного контролю.
Наша спільна мета – зробити Вінницю та громаду зручною, комфортною для усіх груп населення, – говорить начальниця відділу безбар'єрності департаменту відновлення та розвитку міської ради Євгенія Штельмах. – Розуміємо, що мова державно-будівельних норм – це мова законодавця, а на практиці часто бувають різні випадки. Проте прагнемо, щоб проєктанти користувалися Альбомом стандартних рішень як альманахом для безбар'єрності вулиць та будівель. Це приклад того, яким міський простір повинен бути, щоб маломобільним групам було зручніше: людям на кріслах колісних, людям з протезами, батькам з дитячими візочками, вагітним жінкам, людям старшого віку та інших. Ми маємо враховувати й те, що Вінниця є автентичною у міському просторі і ми маємо зберегти її ідентичність та цінність, водночас роблячи її зручною для всіх.
Проєкт «Рух без бар’єрів»
У Вінниці реалізують перший комплексний маршрут безбар’єрності в межах проєкту Міністерства розвитку та громад «Рух без бар’єрів». Протяжність цього шляху складає 12 км, в межах якого відбудеться облаштування елементів доступності. Стартовою точкою маршруту у Вінниці стала багатоповерхівка на вул. Зулінського, де на прохання ветерана Вінницька міська рада встановлює ліфт. У центрі міста маршрут охоплює ключові вулиці: Соборну, Театральну, Магістратську, Оводова та Артинова.
Проєкт «Рух без бар’єрів» реалізується Міністерством розвитку громад та територій України в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Він охоплює 15 пілотних громад, де створюються безбар’єрні маршрути: Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селища Опішня та Бородянка.
Нагадаємо, у Вінниці в середмісті встановлюють великі кашпо з зеленими насадженнями - вони створюватимуть затінок у спекотну погоду.
