“Тепер не річки-смердючки”: у Вінниці презентували нові й старі назви малих річок міста

Казаниха, Деркачка, Підгородня, Сониця… Ці та ще 30 назв малих річок презентували на події “(Без)Іменні малі річки”. Вперше за десятиліття вінничани дізналися, або ж згадали, як називалися струмки й притоки, що живлять Південний Буг.

Про це 15 серпня інформує Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг.

Захід об’єднав майже 30 активістів, профільних фахівців та небайдужих мешканців, для яких малі водойми є важливою частиною міста. Їм презентували історичні карти, знайдені архівні документи та перелік водойм, які незабаром отримають офіційні імена. А формат відкритої зустрічі дав змогу почути фахові пояснення та обговорити значення малих річок для екосистеми й культури міста, - йдеться у повідомленні. 

Директорка «Інституту розвитку міст» Янна Чайковська розповіла, що донедавна у відкритих джерелах та у свідомості містян фігурувало лише близько десяти річок – таких, як Вишня, Тяжилівка, Вінничка. Проте дослідження показало: у межах міста існує 64 водойми, хоча більшість з них не мали імен та не сприймалися містянами, як щось важливе. Тож в процесі створення Концепції розвитку малих річок Вінниці до 2035 року стало очевидно, що ці малі річки потребують назв, аби стати частиною міста у свідомості громади. Для цього до роботи залучили Музей Вінниці та дослідників. 

Процес пошуку назв був досить тривалий. Починав цей процес “Інститут розвитку міст” з опитування вінничан, тож частину назв дізналися від містян старшого віку.

Згодом розпочався другий етап пошуку, на якому долучився Державний архів Вінницької області. Саме там знайшли певну кількість документів та старовинних мап, де фігурували назви малих річок. Наприклад, це річка Деркачка, що на Старому місті. Її назва була знайдена на архівній мапі 18 століття, – розповів Євгеній Сафар'янс, старший науковий співробітник Музею Вінниці.

Цікаво те, що ще майже сто років тому була спроба скласти перелік річок і ставів Вінниці. Тодішні дослідження були перервані радянськими репресіями, тож робота була втрачена. Сучасна ініціатива фактично продовжує цю працю, об'єднавши спільною метою дослідників різних поколінь. І кожна віднайдена в архівах назва – шлях до повернення втрачених частинок історії Вінниці.

Головний архітектор Вінниці Євген Совінський додав, що останні два роки місто працювало над комплексним планом просторового розвитку територіальної громади, до якого увійшли всі малі річки. Департамент архітектури та містобудування виніс рішення про присвоєння їм назв – вперше в історії міської ради. 

Тепер це не річки-смердючки, – підкреслив він, – а повноправні частини нашого середовища, тож до них варто звертатись на ім'я та на “ви”.

Рішення щодо присвоєння гідронімів розглянуть на найближчій сесії Вінницької міської ради – 22 серпня. 

Над пошуком назв малих річок Вінниці працювали: 

• Інститут розвитку міст, 
• «Музей Вінниці», 
• Державний архів Вінницької області, 
• Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 
• Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради, 
• Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 
• Рада з питань історії, культурної спадщини та топоніміки.

Нагадаємо, понад рік тривав пошук назв. Більшість із них – історичні, знайдені в архівах XVII–XX століть.