Продовжив справу батька-учасника АТО: Вінниця прощається з молодшим сержантом, який загинув на Миколаївському напрямку
У Вінниці сьогодні проводжають в останню земну дорогу молодшого сержанта Максима Ткачука, який загинув 24 серпня на Миколаївському напрямку фронту. Захисник пройшов бойовий шлях у складі чотирьох підрозділів, отримав кілька поранень, але щоразу повертався до побратимів. Йому назавжди залишилося 39 років.
Про це 3 вересня інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Уже першого дня повномасштабного вторгнення Максим стояв під стінами військкомату. Захист Батьківщини був для нього не просто обов'язком, а й даниною пам'яті про батька, який боронив країну в АТО/ООС у 2014–2017 роках, проте пішов із життя незадовго до початку великої війни. Продовжуючи батьківську справу, Максим узяв і його позивний — «Люлька», що перейшов у спадок ще від прадіда, палкого шанувальника козацьких традицій, — розповідає мати загиблого воїна Валентина.
Свій військовий шлях Максим розпочав у 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Згодом він опинився на передовій уже в піхоті — і саме там довелося пройти через найважчі бойові епізоди.
Чотири підрозділи та лінія фронту
У складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Максим Ткачук воював на кількох напрямках фронту:
- Новобахмутівка;
- Покровськ;
- Роботине;
- Авдіївка.
Попри численні поранення, воїн щоразу повертався до побратимів. Надалі він продовжив боронити країну у лавах 144-ї окремої механізованої бригади та 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного.
За проявлену в боях мужність та відвагу Максима Ткачука нагородили:
- відзнакою Президента України «За оборону України»;
- медаллю «За поранення»;
- медаллю «За військову службу Україні».
Максим дуже любив донечку. Час, проведений із нею, він вважав найкращим у своєму житті. Син був неймовірно добрим, щирим і відданим, поважав старших та з неймовірною теплотою ставився до своєї сестрички та племінників. Поза роботою Максим захоплювався риболовлею, та найбільшою його пристрастю були автомобілі — він добре знався на техніці, був вправним водієм. Ці вміння знадобилися йому на війні, де останньою для нього стала посада водія мінометного відділення, — розповідає мати Героя.
Максим Ткачук народився у Вінниці 25 жовтня 1986 року. Після закінчення середньої школи №27 він здобув фах програміста у Вінницькому професійному коледжі цифрових технологій та підприємництва. Відслуживши строкову службу в армії, Максим вступив на юридичне відділення Вінницького фінансово-економічного університету, проте згодом вирішив розпочати трудову діяльність і присвятив своє життя будівельній справі. У цивільному шлюбі він виховував доньку. До останнього моменту Максим телефонував рідним із «нуля», переймаючись їхньою безпекою, і не ділився далекосяжними планами — єдиним його прагненням було світле майбутнє рідної країни.
Прощання з Героєм
Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.





