Померла легендарна вінничанка - 101-річна ветеранка Другої світової війни Ольга Твердохлєбова
У Вінниці померла легендарна мешканка міста - 101-річна ветеранка Другої світової війни, розвідниця та полковниця Ольга Твердохлєбова.
Про це 24 березня у соціальних мережах сповіщають рідні та близькі покійної.
Сьогодні у вічність на 102 році життя відійшла світла Людина, Жінка-легенда Вінниччини, ветеран війни — Твердохлєбова Ольга Іванівна! Вона була неймовірно позитивною та надзвичайно порядною жінкою, яка заряджала своєю енергією та оптимізмом усіх навколо себе. Любов до України, до рідного міста Вінниці вона передавала молодому поколінню під час величезної кількості зустрічей у стінах навчальних закладів. Її життєвий досвід під час Другої світової війни надихав і буде надихати наших захисників, коли вона розповідала, яке пекло пройшла і залишилися живою, в той час як родина отримала похоронку про її загибель. Вона завжди на зустрічах з посмішкою розповідала, що має могилу в Польщі, куди їздила покладати квіти. Вона була чудовою подругою, яка не лише підбадьорювала, а закликала доганяти її та переганяти, - пише вінничанка Світлана Дмитренко.
Легендарне життя
Ольга Твердохлєбова народилася 10 грудня 1923 року у Вінниці. У 1941 році закінчила школу у Первомайську Миколаївської області. Вступила до Ленінградського вищого військово-інженерного училища зв'язку. Спочатку її не взяли, бо не було 18 років, потім виправила дату народження в паспорті з 1925 на 1923 рік.
Її відібрали у спеціальний польський взвод. Вона добре говорила українською, а згодом почала вчити ще й польську. Між річками Урал і Чаган був майданчик, на якому дівчата проходили повітрянодесантну підготовку та робили тренувальні стрибки з парашутом. За час спеціалізованої підготовки Ольга зробила 11 стрибків. Навчатися в Ленінградському військовому училищі зв’язку було нелегко: спали кілька годин, кожного ранку бігали по 5-10 кілометрів з усім обмундируванням. Найважчим був крос на лижах. Були й інтелектуальні тренування – потрібно було вивчити азбуку Морзе, іноземну мову та вміти швидко описувати людину за зовнішніми ознаками.
Війна розпочалася зустріччю світанку після випускного вечора у школі, в небі зʼявились німецькі бойові літаки.
Наступного дня 16-річна дівчина та усі її друзі вже були у воєнкоматі. На початку війни жінок на фронт не брали. Тільки пізніше вищі навчальні заклади почали готувати дівчат до бойових дій.
Дівчат закидали в тил противника групами по троє – у цивільному вбранні, з надійними, хоч і підробленими документами. Завдання було – дізнатися про місцезнаходження німецького підземного оборонного заводу, який був у трикутнику Краків – Жешув – Чистий Хоп, та передати координати. Виконуючи завдання, Ользі Іванівні вдалося з'ясувати, розташовання заводу під будинком шпиталю. Розвідниці збирали інформацію й передавали її командуванню, а потім поверталися через лінію фронту вже своїм ходом – пішки, через бойові порядки німців та нейтральну територію на самій лінії зіткнення.
Дівчата знайшли завод, передали інформацію в Центр і вже поверталися до своїх, коли були помічені німцями. Саме там загинули бойові подруги Ольги, Ліза і Люда, разом із якими вона розшукала замаскований під госпіталь завод із підземним виробництвом нової німецької зброї – фаустпатронів.
Коли переходили лінію фронту, недалеко розірвався снаряд і Ольгу відкинуло та контузило. В руках у неї була затиснута ікона Божої матері. Вирва була ще гаряча. Коли закінчився бій, німців відігнали, забирали легко поранених в медсанбат, важко поранених - в госпіталь. І раптом один солдат почув, як гавкає собака із воронки. Вирішив піти поглянути. Він підходить, а пес сидить і лиже руку розвідниці. Ольгу Іванівну підняли і забрали у медсанбат. Там вона лежала день. Однак мамі уже прислали похоронку, що донька загинула. За успішну спецоперацію, Ольга отримала медаль «За відвагу» посмертно.
Після п’яти завдань, виконаних у тилу ворога на території Польщі, контузії та двох поранень, наприкінці війни Ольга була вже командиром маневреного взводу зв’язку. Перемогу зустріла Ольга Іванівна зустріла у Берліні біля Бранденбурзьких воріт і розписалась на них.
У перші дні повномасштабного вторгнення росії Ольга Твердохлєбова звернулася до військкомату і попросилася у снайпери. Зі зброєю в руках хотіла захищати Батьківщину від загарбників, але цього разу від росії.
Вінничани висловлюють співчуття
Вінничани активно висловлюють співчуття рідним і близьким покійної.
Царство Небесне і Вічна пам'ять геройській жінці! Такої, щоб у 101 рік ще ходила на високих підборах і була такою життєрадісною, напевно, більше немає... Нам усім буде її не вистачати, особливо на “круглих столах” з нагоди різних свят, де Ольга Іванівна була спікером і першою скрипкою... Не буде нам її вистачати і на Великому Святі нашої Перемоги над російськими окупантами, що до нього снайпер минулої війни Твердохлєбова так мріяла дожити.., Вічна пам'ять мужній жінці-героїні! - пише Вадим Вітковський.
Світла памʼять… Царство небесне… Нехай з Богом спочиває, - додає Роман Аксельрод.
Світла була людина! Хай спочиває, царство небесне вона заслужила, - коментує Леокадія Герасименко.
Щирі співчуття родині, вічна світла пам'ять чудовій Людині… Спочивайте з миром, Ольго Іванівно! - пише Вікторія Пабат.
Світла пам'ять... Царство небесне… Легких хмаринок Вам, Ольго Іванівно… Пам'ять про Вас збережемо у своїх серцях… Щирі співчуття родині… - висловлюється Любов Спірідонова.
Це була легенда, патріотка, світла людина, з великим щирим серцем, душею, прикладом сили волі, мужності, любові до життя, відданості, служінні українському народу, - коментує Меланія Назаренко.
Щирі співчуття! Яку світлу Людину втратив світ! Коли працювала в училищі, ми запрошували Ольгу Іванівну на виховні години та заходи, де учні і педагоги слухали з відкритим ротом та захватом її життєву історію! Жінка, яка пройшла важкий життєвий шлях, випромінювала позитив і оптимізм, - пише Катерина Мигас.
Нагадаємо, ветеранка Другої світової війни, 98-річна Ольга Твердохлєбова: не могла подумати, що Росія так вчинить.
