Переселенець з Донеччини – один із перших клієнтів Муніципального рекрутингового центру Вінниці

13:27 02.04.2024

Сергію – 28 років. Понад вісім з них він живе за сотні кілометрів від дому. Переїхати ще у 2015 році його змусила війна на Сході країни. Чоловік оселився у Вінниці. Нині він один із перших, хто через вінницькі Муніципальні центри рекрутингу доєднується до лав Збройних Сил України.

Підписав трирічний контракт і служитиме в 120 бригаді територіальної оборони. Каже, обрав рекрутинговий центр через можливість самостійно визначати частину та професію для служби.

Власне, про військову службу на контрактній основі на посаді офіцера морально-психологічного забезпечення я думав давно, напевно, ще з 2017 року, а тут така можливість з'явилася. Я – педагог за освітою. В мої обов'язки входитиме забезпечення належного морально-психологічного стану в підрозділі, розв'язання поточних проблем особового складу, – розповідає майбутній військовослужбовець.

Збір документів та розв'язання особистих питань зайняли близько двох тижнів. Попереду в чоловіка – проходження ВЛК та психологічне тестування. Далі його направлять на навчання. Усіх добровольців консультують рекрутери, які мають військовий досвід. Це ті армійці, які за станом здоров’я не можуть бути на передовій, але прагнуть бути корисними армії.

Переселенець з Донеччини – один із перших клієнтів Муніципального рекрутингового центру Вінниці

Як розповідає сержант 168-го батальйону, 120-ї бригади територіальної оборони Олександр Царевський, після того, як людина звернеться до центру, рекрутери спільно з нею обирають, як саме вона може долучитися до ЗСУ. Беруться до уваги фізичні навички, обмеження по здоров'ю, освіта, досвід роботи. Враховується і мотивація людини та бачення, ким вона хоче бути. Після оформлення документів та навчання, базова підготовка триває не менш як місяць. Після цього майбутнього військового можуть направити ще й на фахові навчання.

Сергій певен, наразі кожен свідомий громадянин має виконати свій громадянський обов'язок.

Ситуація загострюється, людей не вистачає, тому рішення назріло. На додаток, мої знайомі, котрі є волонтерами, які активно працюють зі 120 бригадою ТРО, порекомендували звернутися до рекрутингового центру. Тож я подивився анонси, коли вони відкриваються, і подумав, що в такий спосіб можна, власне, зберігаючи контроль над власним життям та власним вибором, долучитися до війська, – каже Сергій.

Серед людей, які звертаються до рекрутингових центрів, є й ті, які уже мають бойовий досвід. Зокрема, участі в АТО/ООС, серед яких і обмежено придатні, які зараз готові повернутися в армію. Чимало обирають саме 120-ту бригаду. Жінки переважно шукають роботу і, як варіант, обирають ЗСУ. Це психологи, кухарі, лікарі, адміністратори. Фактично, кожен четвертий кандидат – жінка. Половина охочих долучитися до ЗСУ – віком до 35 років, інша – від 35-55 років.

У нас тут немає ніякого примусу, є просто цивілізоване спілкування наших військових інструкторів, які пройшли війну, які бачили цю війну та які можуть реально розказати, які шанси у людини потрапити в той чи інший підрозділ та допомогти обрати підрозділ, який найкраще підійде кандидату, – розповідає координатор Муніципальних рекрутингових центрів Роман Ковальський. – Якщо людина уже має ту чи іншу військову спеціальність, то вона іде на неї. Якщо ж такої немає, то після проходження базового навчання вона отримує посаду, наприклад, стрілка, а вже далі у підрозділі, куди вони потрапляють, залежно від навичок і вміння комунікувати отримує ту посаду, яку прагне. Тобто люди можуть самі обрати собі спеціальність.

У Вінниці Муніципальні рекрутингові центри діють на базі Прозорих офісів міста та працюють за їхнім графіком роботи. Це пілотний проєкт Вінниці. Ініціатива їхнього створення – місцева та реалізується за сприяння 120 бригади Сил ТрО. Муніципальні рекрутингові центри покликані сприяти мобілізації.