Мріяв після війни створити гурт із донькою: Вінниця прощається з Артемом Захаровим
Артем Захаров добровольцем став у лави Збройних Сил України восени 2024 року. З позивним «Кіт» він воював у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді стрільця. Брав учать у стримуванні ворожого наступу на східному напрямку фронту. Життя десантника обірвалося 21 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Лебедівка Курської області. Йому було 43 роки.
Про це 8 червня інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Артем Захаров народився 30 березня 1981 року на Далекому Сході, де батьки у складі студентських будівельних загонів зводили Байкало-Амурську магістраль. Невдовзі родина повернулася до Вінниці. Тут він закінчив загальноосвітню середню школу №29 та у місцевому професійно-технічному училищі опанував фах автомеханіка, але справжнім покликанням для нього стала будівельна справа. У Артема залишились троє дітей: донька та двоє синів, наймолодшому з яких нині 14 років. На його повернення з війни з надією чекали також батьки, велика родина та безліч друзів.
Колеги згадують мого батька як справжнього професіонала, який працював бездоганно, вчасно та буквально горів своєю справою. А поза роботою обожнював готувати, плекав сад і город, дарував турботу котам, яких обожнював, – розповідає донька полеглого воїна Марина. – Проте головними у його житті завжди були ми, діти. Батько щиро спілкувався із нами, вмів підтримати порадою та пояснити складні речі простими словами. Особливим містком між нами стала й музика. Батько ще малим сам опанував гітару і навіть змайстрував один із перших своїх інструментів. Згодом писав мелодії, які ми грали вдвох. Його мрією було заснувати після війни наш спільний гурт, де я могла б співати та разом із ним дарувати людям радість.
Прощання з Героєм
- Церемонія прощання з Артемом Захаровим розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
- Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Нагадаємо, Віктор Власюк (позивний «Кардан») долучився до оборони України від російських загарбників влітку 2025 року. Він служив розвідником та зовнішнім пілотом БпЛА у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем «САПСАН» Десантно-штурмових військ ЗСУ. Загинув воїн 1 червня на Покровському напрямку, неподалік села Гаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому навічно залишилося 30 років.
