Кип'ятіння не рятує: як правильно здати воду з криниці на аналіз у Вінниці

Підземні та поверхневі води Вінниччини дедалі сильніше страждають від наслідків людської діяльності. За результатами квітневого моніторингу, із 10 перевірених громадських криниць у Вінниці у восьми виявили бактеріальне забруднення.

Про це 19 серпня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повідомив керівник Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Ігор Матковський.

Кип'ятіння знищує хвороботворні мікроорганізми лише частково. Воно жодним чином не очищує воду від хімічних забруднювачів: нітратів, залишків мінеральних добрив, важких металів, заліза чи залишків хімікатів, — наголосив Ігор Матковський.

Лабораторні дослідження фіксують перевищення за показниками жорсткості, нітратів та каламутності. Минулого року майже половина зразків колодязної води в області взагалі не відповідала встановленим санітарним нормам — як за хімічним складом, так і за мікробіологічними показниками.

Ситуація стрімко погіршилася за останні роки. Якщо близько 15 років тому відхилення від норм у громадських колодязях фіксували лише у 15–25% випадків, то сьогодні цей показник сягає 60–80%.

Чому криниці стали небезпечними

Головною причиною забруднення є сама людина та її господарська діяльність. Колодязі живляться з верхнього водоносного горизонту, який через невелику глибину є абсолютно незахищеним. Основними чинниками забруднення підземних вод є:

• водопроникні вигрібні ями та септики, облаштовані з порушенням санітарних норм;
• компостні ями, гноярки, а також місця утримання худоби та вигулу птиці;
• відсутність централізованої каналізації у секторах приватної забудови;
• природна жорсткість води, яка є характерною географічною особливістю регіону.

Особливу загрозу становить забруднення води нітратами. Вони викликають небезпечне захворювання — водно-нітратну метгемоглобінемію, до якої надзвичайно чутливі діти віком до трьох років. Батькам немовлят категорично заборонено використовувати воду з криниць для приготування дитячого харчування або пиття, якщо немає офіційних результатів лабораторних досліджень цієї води.

Великої шкоди також завдають зливи. Під час потужних дощів уся гидота з вигулів тварин, гноярок, міндобрива, хімікати, важкі метали та навіть фекальні маси змиваються ґрунтовими водами безпосередньо у криниці.

Як правильно користуватися та дезінфікувати колодязь

Щоб колодязь не став джерелом отруєння, потрібно дотримуватися культури його утримання. Конструкція криниці має обов'язково закриватися кришкою, необхідно облаштувати захищений оголовок та систему водовідведення поверхневих вод, а поруч не повинно бути туалетів, складів добрив чи вигрібних ям.

Громадські та приватні криниці потрібно періодично дезінфікувати хлоровмісними препаратами з точним розрахунком концентрації фахівцями, повністю викачувати воду, чекати наповнення і за потреби повторювати процедуру двічі. Після цього воду обов'язково здають на лабораторний контроль.

Під час підтоплень чи після сильних злив варто тимчасово відмовитися від колодязної води, дочекатися завершення потрапляння дощової води й користуватися безпечною бутельованою водою.

Як здати воду на аналіз у Вінниці

Власникам приватних колодязів радять проводити лабораторне обстеження води бодай раз на квартал. Для цього можна звернутися до лабораторії Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб або Держпродспоживслужби.

Можна взяти стерильну тару в установі або використати дві власні 1,5-літрові пляшки з-під мінеральної води, ретельно промиті тією ж водою, яку беруть на дослідження. Відібрану пробу необхідно доставити в лабораторію не пізніше ніж за дві години після забору. Результати санітарно-гігієнічних досліджень будуть готові за 1–2 доби, а бактеріологічних — за 3–4 доби.

Південний Буг та міські пляжі: чому купатися заборонено

Південний Буг — головне джерело питної води для всієї Вінниці. Хоча міські очисні споруди «Вінницяоблводоканал» загалом справляються з очищенням та знезараженням води на виході, серйозною проблемою залишаються старі, зношені водопровідні мережі. Через це у воду під час транспортування до квартир споживачів потрапляють домішки. Вінничанам рекомендують обов'язково фільтрувати воду вдома або купувати її у водоматах.

Щодо відпочинку на річці — ситуація ще гірша. Вже близько 10 років поспіль фахівці не рекомендують купатися на пляжах «Хімік», «Гонти», «Центральний» та на Вишенському озері під час літнього сезону через серйозні перевищення за показниками запаху, біохімічного споживання кисню та наявності лактозопозитивних кишкових паличок. Потрапляння такої води в ротову порожнину загрожує шлунково-кишковими розладами.

Головні причини забруднення Південного Бугу:

• порушення 100-метрової прибережної захисної смуги, де ведеться незаконне будівництво;
• відсутність централізованої каналізації у приватному секторі, через що забруднені підземні води живлять річку;
• поверхневий стік з дощовими водами, який змиває весь бруд із міських вулиць безпосередньо в річку через зливову систему, яка не має очисних споруд;
• неприбрані власниками екскременти собак під час вигулу тварин.

Пастка приватних свердловин

Сьогодні забудовники котеджів та таунхаусів активно рекламують наявність індивідуальних свердловин як вагому перевагу. Проте санітарні вимоги до таких об'єктів дуже суворі — навколо свердловини має бути облаштована санітарна зона першого поясу радіусом 50 метрів, де заборонені будь-які вигрібні ями чи джерела забруднення.

На практиці ж забудовники нерідко встановлюють септики та вигрібні ями всього за кілька метрів від свердловини. Це призводить до неминучого забруднення питної води верхнього водоносного горизонту. До того ж з будівництвом систем водовідведення у Вінниці є проблеми: централізоване водовідведення відстає від темпів водопостачання майже вдвічі.

Малі річки Вінниці: приховані артерії міста

Територією громади протікає понад 60 малих річок та струмків загальною протяжністю понад 100 кілометрів. Саме вони живлять Південний Буг та рятують місто від літньої спеки, покращуючи мікроклімат.

Зараз у місті впроваджують проєкт «Малі річки Вінниці», який має на меті відновити ці занедбані прибережні зони та перетворити їх на екологічні блакитно-зелені коридори. Однією з таких водойм є річка Скельна — назву вона офіційно отримала лише у серпні минулого року завдяки спільній роботі з істориками та географами. 

Завдяки крутому рельєфу Скельну не змогли забудувати багатоповерхівками, і зараз спільно з німецькими партнерами розробляється концепція благоустрою цієї території. Хоча місцеві мешканці часто самі засмічують такі річки, активні об'єднання співвласників багатоквартирних будинків новобудов по вулиці Коріатовичів зацікавлені у проєкті, виграли його у «Бюджеті громадських ініціатив». Щоправда, саму реалізацію благоустрою відклали на післявоєнний час.