«Капеланський патруль» на Вінниччині: хто опікується поліцією, ДСНС та саперами
Костянтин Некраса — вінницький пастор, батько двох дітей та очільник громадського формування «Капеланський патруль» на Вінниччині. Він щодня підтримує тих, хто стоїть на варті безпеки — поліцейських, рятувальників, працівників судової охорони та пенітенціарної системи, — хоча сам не має за плечима військової освіти.
Про це 31 серпня інформує ВІТА ТБ.
За першою професією Костянтин — інженер-технолог машинобудування та оператор верстатів із числовим програмним керуванням, який любить техніку й уміє ремонтувати речі власними руками. Його життя кардинально змінилося у 2013 році, коли відкрив серце для Христа.
Шлях від інженера до капелана на фронті
Коли на українську землю прийшла війна, прикладом для чоловіка став його рідний дядько, який воював у зоні АТО з 2014 року. Поїздки з ним у місця бойових дій пробудили у Костянтина бажання служити бійцям не просто як волонтер, а нести їм віру, надію та Боже слово.
Повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно визначило його шлях — він став капеланом-добровольцем на передовій у складі 53-ї окремої механізованої бригади, де служив його дядько. Костянтин ділився з бійцями вірою під обстрілами та розділяв із ними важкий фронтовий побут, допомагаючи долати страх і адреналін.
Капеланський патруль на Вінниччині
Згодом Костянтин очолив «Капеланський патруль» у Вінницькій області. Формування взяло на себе відповідальність за підтримку тих силових структур МВС, де за законом капеланська служба наразі не є штатною — Нацполіції, ДСНС, судової охорони, прикордонників та пенітенціарної служби.
Сьогодні підтримка капеланів на Вінниччині — це не лише розмови, а й реальна практична допомога:
- реабілітація та інтенсиви: для вінницьких рятувальників капелани організували інтенсив за участі інструкторів із США, де бійці відпрацьовували проникнення в будівлі, зупинку кровотеч, транспортування потерпілих під фізичним тиском, а також опанували міжнародну модель миттєвого прийняття рішень для порятунку життів;
- допомога саперам: капелани допомагають відновлювати особовий склад після надзвичайних ситуацій, що критично важливо для саперів під час гуманітарного розмінування деокупованих територій;
- адаптивний відпочинок: спільно з поліцією капелани влаштовують для поранених бійців і ветеранів із протезами риболовлю та прогулянки на байдарках, що допомагає їм емоційно розвантажитися;
- рятувальна техніка для громад: завдяки залученню міжнародних партнерів добровільна пожежна команда села Березна отримала сучасний пожежний автомобіль із рятувальним оснащенням.
Найважча ноша і мирні мрії
Капелан зізнається, що найважче в його служінні — розділити людський біль. Бувають моменти, коли неможливо стримати сліз, особливо під час поховання близьких людей чи коли доводиться повідомляти родинам про загибель їхніх рідних. Перебуваючи в небезпеці, Костянтин найбільше боїться за свою дружину та дітей, які можуть залишитися самі.
Проте його дружина є надійним тилом і помічником номер один — вона не лише самостійно справляється з дітьми за відсутності родичів, а й сама пройшла навчання на капелана та веде адміністративні й бухгалтерські справи. Попри втому, Костянтин має прості людські мрії після перемоги: піднятися з двома синами на Говерлу, повернутися у Крим та скупатися в морі. Найбільше ж він прагне, щоб на українській землі запанував справедливий Божий мир.
Підтримка захисників і рятувальників на Вінниччині проявляється в різних формах. Так, сапери ДСНС, які працюють на деокупованих територіях, нещодавно отримали чергову партію технічної допомоги від міжнародних партнерів для механізованого розмінування. Подібну підтримку рятувальники отримують і від волонтерських ініціатив — зокрема, гуманітарний хаб «Вінниця» нещодавно відправив партію вогнегасників для рятувальників у прифронтові регіони. А серед відзначених минулого року почесною нагородою «За заслуги перед Вінниччиною» також був військовий капелан із Вінниччини.
