Гаряче харчування, тривоги, дефіцит кадрів: як зустрічають вінницькі школи новий навчальний рік
Новий навчальний рік в Україні розпочався в умовах серйозних безпекових та демографічних викликів. Що чекає на українську дошкільну та середню освіту.
Про це 1 вересня у програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ говорить засновниця громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова.
Цього року в Україні за шкільні парти вперше сіли 243 тисячі першокласників, що свідчить про глибоку демографічну кризу. Для порівняння, у 2023 році кількість першачків становила 315 тисяч.
Заступниця міністра освіти й науки України Надія Кузьмичова у коментарі для видання «Дзеркало тижня» дала невтішний прогноз: до 2030 року кількість школярів, які йдуть до школи, скоротиться ще на третину.
Олена Парфьонова зазначає, що за такого сценарію громадам доведеться закрити понад 30% закладів освіти, оскільки їх утримання стане фінансово неможливим. Ситуація в містах відрізняється: якщо одні школи перевантажені, то в інших навіть не вдається набрати перші класи. Наприклад, у Києві понад 50 шкіл цьогоріч не набрали жодного першого класу, що призвело до гучних скандалів напередодні 1 вересня через необхідність об'єднувати класи та реорганізовувати заклади. У таких випадках місцеві громади змушені самостійно розв'язувати проблеми фінансування, зокрема об'єднувати класи у «класи-комплекти» (наприклад, перший з третім) або укрупнювати школи.
Дошкільна освіта під загрозою
Демографічний спад першими відчули дитячі садки. Оскільки утримання дошкільних закладів є дорогим ресурсом для громад, їх закриття є майже неминучим.
Олена Парфьонова нагадала, що безкоштовна дошкільна освіта — це величезна соціальна послуга для батьків, які оплачують лише частину вартості харчування, що не компенсується місцевою громадою.
Через міграцію та зниження народжуваності виникають аномальні ситуації: у великих містах подекуди на 16 вихованців дитсадка припадає 18 осіб персоналу. Громади будуть змушені укрупнювати або консервувати ці заклади, приймаючи рішення самостійно залежно від бюджету.
Безпека в укриттях та гаряче харчування
Питання безпеки залишається найкритичнішим для української школи. Навчальний процес розпочався у змішаних форматах: очікується, що близько 8000 шкіл працюватимуть очно, 1300 — дистанційно, а ще понад 2000 — у змішаному форматі. Проте тривалі повітряні тривоги заважають якісному навчанню — наприклад, 28 серпня у Києві тривога тривала протягом чотирьох уроків.
Більшість шкільних укриттів є найпростішими — вони облаштовані лавками та стільцями, в кращому разі мають вентиляцію та санітарну кімнату. Провести повноцінний урок у таких умовах важко. За чотири роки держава не спроможна облаштувати всі укриття через брак коштів, які зараз критично необхідні для воєнної економіки.
Додатковим викликом з 1 вересня стало впровадження обов'язкового гарячого харчування для всіх учнів — з 1 по 11-12 класи. В умовах постійних тривог та відсутності персоналу чи повноцінних їдалень у деяких школах це створює колосальне навантаження на вчителів, які змушені розносити їжу по класах замість виконання своїх прямих обов'язків.
Як зберегти зв'язок з дітьми за кордоном
Велика кількість українських дітей досі перебуває за кордоном. Для підтримки зв'язку з вітчизняною системою освіти впроваджено «український компонент» — спрощену дистанційну програму. Проте й тут є проблеми: нещодавно через пожежу на складі згорів цілий наклад підручників для 4-9 класів, що ускладнило забезпечення книгами як учнів в Україні, так і за кордоном.
Окрім того, через зміну законодавства школи часто пропонують батькам забрати документи учнів, які перебувають за кордоном, та перейти на дистанційну форму в інші визначені заклади. Раніше діти часто навчалися на сімейній формі, яка вимагала складати іспити чотири рази на рік. Для батьків за кордоном це дорого та небезпечно, оскільки потребує регулярних поїздок під обстріли. Через це, а також через надмірне навантаження на вчителів, які змушені викладати очно вдень і дистанційно ввечері, школи змушені відпускати таких учнів, руйнуючи останній зв'язок дитини з Україною.
Дефіцит кадрів та нові функції вчителів
Кількість молоді, яка хоче пов'язати життя з учительською професією, стрімко знижується. Проте закриття шкіл призведе до вивільнення частини вчителів.
Олена Парфьонова зазначає, що Україні потрібна державна програма та резерв учителів із вигідними умовами для їхнього залучення в регіони з дефіцитом кадрів.
Цікавим трендом стало збільшення кількості чоловіків у школах завдяки бронюванню від мобілізації — вони активно викладають фізику, хімію, інформатику та українську мову. Водночас навантаження на педагогів колосальне: вони виконують нетипові функції — від організації харчування та пунктів незламності до екстреної евакуації дітей під час повітряних тривог. Очікується, що зміна фінансування з 1 вересня стане додатковим стимулом для залучення нових кадрів.
Наприкінці ефіру Олена Парфьонова підкреслила, що головне очікування батьків від сучасної школи — це безпека дітей, людяне ставлення та боротьба з булінгом, який загострюється через постійний стрес.
Питання шкільних укриттів та харчування на випадок надзвичайних ситуацій актуальне і для самої Вінниці. Місто вже готує потужності для гарячого харчування близько 14 тисяч людей щодня на випадок блекаутів, а міська рада за останні роки відремонтувала й обладнала десятки шкільних укриттів на суму понад 133 мільйони гривень.
