Чотири технології в одному проєкті: очисні споруди Сабарова стануть енергонезалежними

Вінницька міська рада на черговій 71-й сесії ухвалила пакет рішень, які стосуються модернізації очисних споруд, будівництва сміттєпереробного заводу, облаштування укриттів та підвищення автономності світлофорів. Рішення мають безпосередньо вплинути на безпеку, енергостійкість та розвиток громади.

Про це 2 вересня в програмі «Один день» на телеканалі ВІТА ТБ повінформував заступник міського голови Роман Фурман.

Одним із найбільш технологічних рішень сесії став старт проєкту модернізації очисних споруд у Сабарові. Оскільки наразі вони перебувають в обласній власності, міська та обласна ради мають врегулювати питання користування земельною ділянкою, після чого розпочнеться розробка проєктно-кошторисної документації. До втілення ініціативи, яка реалізовуватиметься у чотири етапи, залучили міський департамент комунального господарства, обласну раду, а також підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» та «Вінницяоблводоканал». Розробку техніко-економічного обґрунтування профінансував шведський фонд, а розробником виступила данська компанія COWI.

Проєкт передбачає чотири взаємопов'язані технологічні компоненти:

• теплові насоси — чотири установки загальною потужністю близько 16 МВт відбиратимуть тепло стічної води і спрямовуватимуть теплоносій до однієї з міських котелень, чого вистачить для опалення близько 100 багатоквартирних будинків, а також шкіл, дитсадків і лікарень;
• біогазова станція та когенерація — з каналізаційного мулу вироблятимуть біогаз, спалювання якого дозволить генерувати до 3,6 МВт електричної енергії;
• сонячна електростанція — на території очисних споруд облаштують поле сонячних панелей потужністю 1,4 МВт;
• повна енергонезалежність — електроенергії з біогазу та сонця, за розрахунками експертів, вистачить на 100% потреб самих очисних споруд.

Сучасний комплекс європейського зразка

Вінницька громада переходить до нового етапу залучення інвестора для будівництва сміттєпереробного комплексу в селі Людовка. На сесії депутати затвердили конкурсну документацію, на підставі якої місто розпочинає пошук партнера.

У 2016–2017 роках місто планувало реалізувати цей проєкт самостійно, проте фінансові наслідки пандемії COVID-19 та умови повномасштабної війни не дозволяють профінансувати таке дороговартісне будівництво виключно з бюджету громади. Тому шукаємо приватного інвестора, який зведе комплекс за власні кошти, — пояснив заступник міського голови Роман Фурман.

Ключові факти про майбутній комплекс:

• проєкт обслуговуватиме не лише Вінницю, а й сусідні територіальні громади;
• це не звичайне сміттєзвалище, а технологічний комплекс із сортувальною лінією, заводами з переробки відходів та вторинної сировини, а також виробництвом альтернативного RDF-палива — твердого пального з відходів для підприємств та генерації тепла; на полігон потраплятиме лише те сміття, яке взагалі неможливо переробити;
• на першому етапі комплекс переробить 100 000 тонн сміття на рік із можливістю збільшення потужності у перспективі до 200 000 тонн.

Це єдиний правильний європейський шлях. У шведському місті-партнері Хельсінборг мешканці сортують побутові відходи на вісім фракцій, сміттєзвалища там відсутні взагалі, а все непереробне сміття спалюють у потужних котельнях для виробництва тепла та електрики, — навів приклад Роман Фурман.

Укриття у підвалах за програмою «70 на 30»

Депутати підтримали зміни до програми, яка дозволяє мешканцям вінницьких багатоповерхівок — як об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, так і будинків під управлінням компаній — облаштувати найпростіші укриття у своїх підвалах на умовах співфінансування. Місто покриває 70% вартості ремонту, а мешканці сплачують решту 30%.

За ці кошти у підвальних приміщеннях можна виконати:

• бетонування підлоги та оздоблення стін;
• проведення або покращення освітлення;
• заміну вхідних дверей за потреби;
• встановлення вентиляції — обов'язкове для приміщень, розрахованих на перебування понад 50 людей.

Оформлення статусу відбувається у кілька етапів: спочатку співвласники будинку самі ініціюють ремонт, після чого представники міської ради, Національної поліції та ДСНС обстежують підвал і підтверджують можливість надання йому статусу найпростішого укриття. Далі департамент житлового господарства як замовник робіт, представник співвласників та виконавець укладають тристоронню угоду для спільного контролю за ремонтом. Після завершення робіт комісія повторно оглядає приміщення, складає акт відповідності та офіційно включає об'єкт до фонду захисних споруд цивільного захисту.

Додаткове резервне живлення для світлофорів

Місто продовжує готувати транспортну інфраструктуру до можливих відключень електроенергії. Із 114 діючих світлофорів у Вінниці 93 вже мають автономні акумулятори, які дозволяють їм працювати без світла до 15–18 годин.

Під час минулорічних блекаутів, коли електроенергія зникала на 18–20 годин, акумулятори не встигали повністю заряджатися, тому мобільні бригади підзаряджали їх генераторами. За дорученням міського голови Вінниця додатково закупить ще 13 систем резервного живлення та встановить їх на другорядних вулицях, оскільки основні перехрестя вже обладнані. Це наблизить автономність роботи міської світлофорної мережі до 100%, дозволить уникнути заторів під час вимкнень та підвищити безпеку водіїв і пішоходів.

Куди ще спрямували кошти громади

На сесії затвердили розподіл бюджетних коштів за трьома основними напрямками:

• напрям «Стійкість» — 100 млн грн, які спрямують на посилення енергонезалежності громади та підтримку об'єднань співвласників і комунального підприємства «Ековін»;
• напрям «Турбота» — понад 40 млн грн виділили на безкоштовне харчування дітей у школах, ще понад 20 млн грн передбачили на компенсацію стоматологічних послуг для захисників, обладнання для лікарень та посилення їхньої енергостійкості, а також профільне фінансування спрямували на реабілітацію семи родин військових і встановлення пандусів у багатоповерхівках;
• напрям «Безпека та оборона» — майже 38,5 млн грн, з яких 13,5 млн грн виділили Нацгвардії та Повітряним силам на спеціальний транспорт для перевезення важкої техніки вагою до 45 тонн, близько 10 підрозділів отримають підтримку через субвенції, а 2,5 млн грн спрямували на діяльність Координаційного центру з питань полонених та зниклих безвісти.