У Барі показали виставу "Мартин Боруля" за участі ветеранів та військових
Барський міський художній аматорський театр завершив всеукраїнське турне виставою «Мартин Боруля» за п’єсою Івана Карпенка-Карого. Особливістю колективу є те, що на сцену виходять ветерани російсько-української війни та члени їхніх родин.
Проєкт реалізується в межах ініціативи «Реабілітація ветеранів засобами театрального мистецтва», що має на меті соціальну адаптацію та підтримку військових через творчість.
У червні ми розпочали репетиції вистави «Мартин Боруля». Це нагадувало танці в решеті, адже в колективі — діючі військові: ротації, чергування, виїзди. Але ми змогли зібратися і до першого жовтня показати прем’єру. Наш тур охопив Полтаву, Харків, Вінницю та Чернігів. Це був фінальний етап проєкту, але сама вистава продовжує жити — вона вже у репертуарі театру. Я працюю з ветеранами з 2019 року, і вважаю це великою честю. Без цих людей не було б ні нас, ні нашої мови, — коментує режисерка театру Ірина Дєдова.
Одним із ключових учасників театру є чоловік пані Ірини — Олександр Дєдов — військовослужбовець 70-ї бригади підтримки Збройних сил України, який разом із дружиною стояв біля витоків створення колективу, а зараз займається музичним супроводом і технічним забезпеченням вистав.
Навіть під час служби чоловік не припиняв творчої діяльності — працював дистанційно, створював аудіоматеріали для постановок просто з зони бойових дій. У межах нинішнього проєкту він уперше вийшов на сцену вже як актор.
З театром я з самого початку, але завжди був за пультом — як звукорежисер. У цьому проєкті вперше спробував себе на сцені. Це стало можливим завдяки підтримці командування, яке розуміє важливість творчої реабілітації. Поєднувати військову службу та театральну діяльність складно — це наряди, чергування, виїзди. Але ми змогли знайти баланс. Навіть під час служби я продовжував допомагати театру дистанційно — створював музику, монтував звук, записував фонограми просто з передової, — ділиться військовий.
Головну роль у виставі «Мартин Боруля» виконав ветеран російсько-української війни Віктор Кімаківський. Він понад двадцять років присвятив військовій службі, проходив її у складі 59-ї, а згодом — 70-ї окремої бригади імені Тараса Григоренка. Після поранення та звільнення за станом здоров’я долучився до театрального колективу Барського міського художнього аматорського театру. Спочатку — як глядач, потім як учасник проєкту, і зрештою — як виконавець головної ролі у постановці за п’єсою Івана Карпенка-Карого.
Моя дочка займалася театром, вона привела мене, і вже з часом я став частиною колективу. Я зіграв кілька ролей, а потім мене запросили на роль Мартина Борулі. Коли я побачив сценарій, зрозумів, що більшість тексту — це роль самого Мартина. Я подумав, чи зможу я це зробити, але завдяки вірі в мене режисера та директора, ми це змогли реалізувати, — розповідає ветеран.
Серед учасників вистави — ще один військовослужбовець 70-ї окремої бригади підтримки Ілля Хитрюк. У Збройних силах України він служить з 2019 року. Відповідає за комунікацію та інформаційне висвітлення діяльності підрозділу. Саме під час роботи над матеріалом про Барський міський художній аматорський театр Ілля познайомився з колективом. Його запросили спробувати себе на сцені — і ця пропозиція переросла в повноцінну акторську участь у постановці.
Я військовослужбовець 70-ї окремої бригади підтримки. Якось так сталося, що я був кореспондентом, можна сказати, і вів нашу сторінку. Якось ми знімали матеріал з театром і запитали, чи не хочу я спробувати себе в театрі. Я вирішив спробувати. Мені запропонували дві ролі: одружений і неодружений. Я вибрав неодруженого. І ось так це все вийшло. Я служу з 2019 року. Моя родина військова, і я вирішив піти в армію. До театру я не мав прямого стосунку, хоча в минулому був хореографом. Я виступав на сцені з танцями, але це було давно. Тепер я вже на сцені, і мені дуже сподобалося. Це важкий труд, бо багато хто думає, що достатньо просто сказати кілька слів. Але насправді це великий і складний процес, який потребує багато зусиль і самовіддачі. Я раджу всім військовослужбовцям спробувати себе в театрі, бо це може допомогти, навіть якщо є депресії або ПТСР. Це неймовірний досвід, який дає величезний фідбек, — поділився Ілля Хитрюк.
Серед акторів театру — Сергій Роздольський, ветеран Вінницької територіальної оборони та учасник бойових дій. Колишній військовослужбовець 120-ї бригади розпочав службу в березні 2022 року, а після звільнення повернувся до мирного життя через творчість. Як зізнається сам ветеран, театр став для нього не лише можливістю відкрити нові сторони себе, а й важливою частиною психологічного відновлення.
Я колишній військовослужбовець 120-ї бригади Вінницької ТРО. Почав службу в 2022 році, у березні. Звільнився у 2025 році за сімейними обставинами, коли зник мій брат. В театр я потрапив ще до цього. Перша вистава була «Фараони», я грав Олекса. Після служби мене запросили до театру. Це мій перший гастрольний тур, і я маю гарні враження. Було важко поєднувати службу і театральну діяльність, але для мене це більше як реабілітація. Подорожі, екскурсії, спілкування з публікою — все це допомогло. Моє завдання — радіти людям і продовжувати працювати в театрі. Планую вдосконалювати свою гру та покращувати себе як актор, — розповідає Сергій Роздольський.
По завершенню гастрольного туру колектив театру продовжує роботу над новими постановками, до участі в яких планує залучати ще більше ветеранів та членів їхніх родин, розвиваючи напрямок культурної реабілітації через театральне мистецтво.
Нагадаємо, Барський театр готує до випуску казки голосами українських захисників - воїнів запрошують приєднатись до проєкту. Про це інформує Барський МХАТ разом з Українським культурним фондом.
