Незряча вінницька поетеса: до росіян віршами не «достукаєшся»

Незряча вінницька поетеса Раїса Воловик зрозуміла, що до росіян віршами не «достукаєшся». Історію вінничанки переповідає пресцентр Вінницької обласної організації УТОС.

Слабозора вінничанка Раїса Воловик із 19 років працювала на вінницькому підприємстві Українського товариства сліпих. Також вона є членом первинної територіальної організації УТОС. Після позаторішнього звільнення із роботи Раїса Воловик повністю присвятила себе творчості.

50-річна жінка пише вірші й працює вуличним музикантом разом із чоловіком. Зокрема, співає для вінничан просто неба під фонограму.

Вірші я почала писати у 16 років, коли вперше закохалася. Ці вірші – як мої діти. Я висловлю у них свої переживання. Якщо щось мене сильно вразить, викладаю емоції у віршованих рядках, – розповідає Раїса Воловик.

Коли почалася війна, Раїса разом із чоловіком і дочкою виїхала до Польщі. Там народився вірш «Ностальгія».

У Польщі нам було добре – ситно, тепло, спокійно. Але ностальгія відчувалася, тягнуло додому. Тому ми повернулися до Вінниці, – сказала Раїса Воловик.

Кілька віршів незрячої поетеси, написані ще у Польщі, присвячені нинішній війні. У них розповідається про неподобства, які творять окупанти в Україні. У цій поезії вінничанка зверталася до путіна, його підлеглих та пересічних росіян.

У віршованих рядках я запитувала, навіщо росіяни прийшли в Україну і руйнують наші міста і села. Зараз всім стало зрозуміло, що мешканці російської федерації не розуміють нормальної мови й «достукатися» до них практично неможливо. Там практично немає із ким розмовляти. Тому більше немає сенсу щось писати росіянам, звертатися до їхнього здорового глузду, – наголошує Раїса Воловик.

Вірші про вторгнення

Взагалі вірші про російське вторгнення Раїса Воловик почала писати із 2014 року. Це сталося після спілкування із родиною вимушених переселенців Височиних із Донеччини. Вони розповідали, як ховалися в підвалах і змогли евакуюватися у складних умовах, тікаючи від обстрілів ворогів.

Тоді я не навіть не гадала, що трагічні події у 2014 році можуть розповсюдитися на всю Україну. Тепер у той давній вірш можна вставити практично будь-яке українське місто. Бо зараз росіяни обстрілюють всю територію України, – додала поетеса.

Нагадаємо, путін оголосив полювання на наше слово, мову та культуру, бо це наша зброя, якою ми здійснюємо реформи та революції, перемагаємо на війні та доносимо правду. А митці слова, як ніхто здатні описати цей історичний період тривог та надій у найрізноманітніших фарбах.