Кол-центр у Харкові ошукав латвійців на понад 5,5 мільйона гривень
Поліцейські вручили підозри ще чотирьом членам злочинної організації, яка ошукала громадян Латвії на понад 5,5 мільйона гривень. Фігуранти організували діяльність кол-центру у Харкові та цілеспрямовано купували у даркнеті контакти іноземців, які вже постраждали від псевдоінвестиційних афер.
Про це 25 серпня інформує ВІТА ТБ, посилаючись на Департамент кіберполіції Національної поліції України.
Вдаючи з себе працівників юридичної компанії, оператори телефонували громадянам Латвії та обіцяли повернути втрачені кошти. У такий спосіб вони переконували жертв встановлювати програмне забезпечення для віддаленого доступу, отримували доступ до їх банкінгу, оформлювали онлайн-кредити та спустошували рахунки громадян, — йдеться у повідомленні.
У травні 2026 року кіберполіцейські Харківщини спільно зі слідчими Головного слідчого управління та оперативниками Служби безпеки України в Харківській області за сприяння Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції у взаємодії з правоохоронними органами Латвії оголосили підозри та затримали двох ключових учасників організації і трьох їхніх спільників. Тоді ж правоохоронці провели низку обшуків на території Харкова та області, ліквідувавши незаконний кол-центр та вилучивши комп'ютерну техніку, автомобілі й інші речові докази.
Завдяки отриманим у ході слідчих дій доказам поліцейські реконструювали повний цикл шахрайської схеми та структуру кол-центру: члени злочинної організації цілеспрямовано купували в даркнеті та у закритих онлайн-спільнотах контакти людей, які вже втратили гроші через псевдоінвестиційні платформи, фейкових брокерів або криптовалютні афери.
Оператори кол-центру у Харкові телефонували іноземцям та, вдаючи з себе працівників юридичних компаній, обіцяли допомогти з повернення втрачених коштів. Аби увійти в довіру та створити ілюзію безпеки, зловмисники діяли не зовсім стандартним способом: вони звернули увагу співрозмовників на післяплаті та демонстративно відмовлялися від авансових виплат.
Надалі людей переконували у необхідності встановлення програмного забезпечення для віддаленого доступу до гаджетів жертв, щоб пройти «верифікацію». У такий спосіб фігуранти отримували контроль над пристроями іноземців та доступ до їх онлайн-банкінгу. Після цього від імені жертв оформлювали кредити. Отримані кошти переказували на підконтрольні рахунки та криптовалютні гаманці, а надалі з метою конспірації розпорошували фінансові потоки за допомогою різноманітних інструментів.
В окремих випадках потерпілих переконували змінювати спосіб отримання пенсій, відкривати нові рахунки, переказувати кошти між банками або залучати так званих довірених осіб нібито для швидшого отримання компенсації або підтвердження платоспроможності.
У ході другого етапу міжнародної операції слідчі поліції оголосили підозри за низкою статей Кримінального кодексу України ще чотирьом учасникам угруповання: за участь у злочинній організації (частини 1, 2 статті 255), несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (частина 5 статті 361) та шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою (частини 4, 5 статті 190). Серед підозрюваних — 24-річна HR шахрайського кол-центру, яка організовувала проходження кандидатами тестування за допомогою поліграфа.
Одного з підозрюваних уже поміщено під варту з альтернативою застави у майже 5 мільйонів гривень. Матеріали для обрання запобіжних заходів іншим підозрюваним уже направили на розгляд суду. Санкції інкримінованих статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Загалом задокументована сума збитків перевищує 116 тисяч євро, або понад 5,5 мільйона гривень у гривневому еквіваленті. Досудове розслідування триває за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.
Кіберзлочинність завдає відчутних збитків і мешканцям Вінниччини: лише за дев'ять місяців кіберзлочини у Вінницькій області завдали збитків на 70 мільйонів гривень. Серед фігурантів подібних справ трапляються й молоді вінничани — 19-річний мешканець області через розсилку фішингових посилань ошукав людей на понад 100 тисяч гривень. Кіберполіція регулярно попереджає, що зловмисники розсилають шахрайські файли від імені відомих компаній, банків і навіть знайомих людей.
